Натомість американський економіст Джон Кларк зазначав, що ринкова ціна є вираженням суспільної вартості й головним інструментом, за допомогою котрого встановлюється частка кожного учасника виробництва у створеному продукті. Крім того, з’ясувалося, що цей процес обумовлює і розподіл самого продукту. Відповідно до цієї концепції, обмін завжди є справедливим та еквівалентним, а нееквівалентний обмін просто означає шахрайство. Рушійною силою цього процесу якраз і є конкуренція. Під конкуренцією Кларк розумів не смертельну боротьбу, а здорове суперництво, котре забезпечує справді прогресивний характер економічного розвитку і котре врешті-решт веде до солідарності капіталістів та робітників.
У нормальному стані достатньо етичною основою господарської діяльності може слугувати прагнення до власної вигоди, а монополія, на думку Кларка, є агресивною. Трести відіграють позитивну роль тільки тією мірою, в якій вони сприяють підвищенню ефективності, однак, розростаючись понад припустимі масштаби, вони вироджуються у монополію. Великий бізнес неухильно породжує загрозу конфліктів, а холдингова компанія також несе у собі загрозу. Монополія ж є згубною, оскільки вона перешкоджає конкуренції. Через це, як тільки монополія починає переважати в економіці, прогрес призупиняється.
Одна з головних проблем у неокласичному обґрунтуванні антимонопольного регулювання полягає у нерозумінні того, що конкуренція представляє собою процес суперництва за гаманці споживачів, а не нерухомий, статичний стан. Це означає, що тут під конкуренцією мається на увазі не процес, а його результат. Дуже часто необґрунтовано вважається, що необхідною і достатньою умовою конкуренції є наявність великого числа продавців і близькість ринку до стану «досконалої конкуренції». Небажання чи неготовність бачити динамічний, нерівноважний характер економічної дійсності призводить до того, що реальна конкурентна поведінка взагалі виходить з поля зору економістів, які зосереджені на показниках концентрації чи на інших формальних ознаках монополізму.
При розгляді конкуренції як процесу можна зробити висновок про те, що монопольний прибуток або рента - перевищення ціни над середніми витратами - може виглядати як ілюзія статичної теорії. У ринковому процесі ця величина є підприємницьким прибутком потенційного інвестора. Якщо виробник у зв’язку з нееластичністю попиту отримує дуже високий дохід і відсутніми є створені державою бар’єри для входу на ринок, то це приваблює у такий бізнес нових інвесторів. Тому монопольний прибуток за умов вільного ринку не тільки представляє собою тимчасове явище, але й відіграє важливу роль з позиції підвищення ефективності виробництва чи добробуту населення, оскільки сигналізує підприємцям про можливість задоволення потреб споживачів.
Наслідком неадекватної уяви про конкуренцію у неокласичній теорії монополії є те, що вона розглядає як монополістичні прояви, котрі ведуть до зниження ефективності, майже всі види діяльності, через які здійснюється реальна конкуренція, серед яких диференціація продукту, підвищення його якості, знижки, реклама, пошук дешевших джерел сировини тощо.
Монополістичні тенденції і монополії в ринковій економіці
Проблеми монополізації господарського
життя , конкуренція на товарних ринках
привертають сьогодні пильну увагу не тільки спеціалістів,
але і широких прошарків населення.
З початку 90-х років
ці проблеми гостро стали перед Україною ...
Планування собівартості продукції в умовах підприємництва
У сучасній, швидко змінній, обстановці переходу до ринку управлінню
підприємства необхідно постійно проводити аналіз діяльності фірми для ухвалення
управлінських рішень. Для аналізу і ухвалення рішень необхідна початкова
інформація, та ...