Розділи економіки

Конкуренція та проблеми концентрації капіталу в національній економіці

Е. Чемберлін аналізував риси, які притаманні як «чистій» конкуренції, так і «чистій» монополії, оскільки вони є взаємопов’язаними у випадках монополістичної конкуренції. Він вважав, що більшість економічних ситуацій - це складені явища, котрі містять у собі як конкуренцію, так і монополію. Тому всюди, де це має місце, буде помилкою не брати до уваги одну з цих складових і розглядати ситуацію як складену цілком з елементів іншої.

Дж. Робінсон розглядала вплив монополії на економічний розвиток як проблему вибору між ефективністю і справедливістю. Вона обґрунтовувала тезу про те, що з одного боку зростання розмірів виробничої одиниці у певній галузі досягається вдосконаленням методів виробництва, а з іншого - це зростання веде до ще більшої нерівномірності у розподілі багатства. Дослідниця цілком слушно зазначила про необхідність визначення масштабів економії коштів від монополізації виробництва та доцільність з’ясування того, наскільки значною повинна бути ця вигода, щоб можна було вважати не тільки допустимою, але й бажаною монополізацію виробництва. Однак у деяких розглянутих Дж. Робінсон випадках випуск продукції за умов монополії може перевищувати випуск за умов досконалої конкуренції.

У цьому зв’язку показовим є висновок Е. Чемберліна про те, що чим більш концентрованим є виробництво, тим більшою мірою стандартизований продукт, а чим більш подрібненим є виробництво, тим глибшою є монополізація влади. Це означає, що зі зростанням концентрації виробництва сукупна монопольна могутність не посилюється, а зменшується. Однак повному домінуванню конкурентних сил стає на заваді саме диференціація продукту, що обумовлюється його характеристиками та перевагами споживачів. Однак вчений стверджує, що хоча великі фірми часто мають монопольну владу, не потрібно вважати, що подрібнивши їх, можна досягнути встановлення конкуренції без домішок монополії. Так звана «атомістична» конкуренція майже напевно призвела б до зростання ступеня диференціації продукту через те, що зникла б та стандартизація, котра використовується у великих фірмах з метою отримання економії, яка обумовлена масштабами виробництва. Це могло б означати зростання сукупної монопольної влади. Отже Чемберлін не заперечував провідної ролі та значення великих підприємств і зазначав, що механічний поділ великих підприємств далеко не завжди веде до посилення конкуренції.

Видатний вчений Й. Шумпетер одним з перших запропонував новий підхід до оцінювання виробничих монополій не через призму протиставлення їх конкуренції, а з позиції їх постійної взаємодії з конкуренцією, коли монополії є невід’ємним елементом конкурентного процесу. Він звернув увагу на те, що окремі види цінової стратегії фірм у довгостроковому періоді не тільки не є шкідливими, але навіть і корисними й мають позитивний ефект, який виражається у тому, що вони стримують надмірні темпи зростання, надаючи розвиткові більшої сталості. Й. Шумпетер стверджує, що руйнівна конкуренція, боротьба за сфери впливу, обмежувальна підприємницька практика фірм, що ведуть до надмірного витрачання коштів (витрати на рекламу, купівлю патентів, створення надлишкових виробничих потужностей), дають змогу пом’якшувати наслідки тимчасових труднощів. Монополізація, викликана концентрацією капіталу, не усуває конкуренції, а ще більше загострює та видозмінює її.

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5 6 7

Подібні статті по економіці

Система національних розрахунків
Своєчасне й повне погашення боргових зобов'язань є однією з головних ознак ефективного функціонування економіки в цілому і кожного її суб'єкта зокрема. Тому кожна держава багато уваги при­діляє організації грошового обігу, створює різні платіжні ...

Поняття та види економічних систем
У сучасному глобалізованому світі функціонують і розвиваються різні моделі економічних систем. Економісти дотримуються різноманітних поглядів щодо критеріїв їх класифікації, а отже, щодо їх типів та моделей. Актуальність теми досліджен ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2019 рік.