У конкурентному секторі першочерговим завданням є забезпечення належних інституційних передумов ефективної конкуренції, недопущення деформацій ринкового механізму внаслідок втручання державних органів, розвиток належного інформаційного забезпечення функціонування товарних ринків, створення й розвиток ефективних каналів поширення товарів.
Приплив іноземних товарів обмежує можливості виробників монополізувати ринки. Світовий досвід засвідчує, що закриття ринків від іноземної конкуренції створює можливості для змов і завищення цін. Свого часу була розповсюджена теза про те, що протекціонізм - мати трестів. На думку багатьох експертів, у процесі реалізації взятих на себе Україною зобов’язань щодо СОТ та формування зони вільної торгівлі з ЄС відбуватиметься подальше зростання відкритості внутрішнього ринку та конкурентного ринку на українських виробників. Інерційність розвитку української економіки, слабкість інвестиційного потенціалу не дозволяють достатнього динамічно регулювати на зміни у споживаному та інвестиційному попиті, структура якого зміщується у напрямі продукції з більш високими технічними характеристиками. Перехід від цінової до технологічної, а у низці галузей навіть до сервісної (перед- та післяпродажного сервісу) конкуренції вимагає якісної зміни у підходах до забезпечення конкурентоспроможності українських підприємств.
Втрати добробуту суспільства у зв’язку з неефективним розподілом виробничих ресурсів на ринках з недосконалою конкуренцією є суттєвим критерієм її ролі. У разі зменшення цих втрат можна стверджувати про посилення ролі конкуренції в економічному зростанні. Якщо ж ці втрати зростають, то можна констатувати, що конкуренція між виробниками не виконує у повному обсязі своєї функції щодо розподілу обмежених виробничих ресурсів таким чином, аби досягнути максимальної ефективності їхнього використання у процесі виробництва.
Розрахований для економіки України показник втрат ВВП на ринках з недосконалою конкуренцією не дає відповіді на запитання про те, якими ж є втрати суспільства (добробуту) внаслідок зловживання ринковою владою окремими суб’єктами господарювання, що займають монопольне становище. Ринкова влада монопольних утворень є стійкою і не має прямого зв’язку з коливаннями кон’юнктури на галузевих ринках. З огляду на таке припущення саме мінімальні величини показника втрат ВВП на ринках з недосконалою конкуренцією доцільно розглядати як такі, що викликані монопольною владою. У цьому зв’язку з певною мірою ймовірності можна стверджувати, що в Україні мають місце щорічні втрати добробуту від діяльності монопольних утворень на рівні, близькому до 4% ВВП.
Важливе значення для оцінювання ринкової кон’юнктури має рівень концентрації та монополізації ринку. Йдеться про показники кількості і розміру підприємств, тієї частки, яку вони посідають на ринку, їх розподіл за цими ознаками. Це дає змогу визначати тип ринку, побудувати відповідну матрицю типології, дати характеристику процесу його сегментації. Ринкова частка характеризує ступінь монополізації ринку, а характер розподілу ринкових часток відображає ступінь протидії конкурентів у боротьбі за споживачів і нові ринкові ніші.
Перспективи розвитку СВК Залузький Теплицького району Вінницької області на 2012-2015 роки
Процес становлення основ ринкової економіки в Україні відбувається
в умовах значної кризи та падіння рівнів виробництва всіх товарів, що викликає
необхідність структурних перетворень у економіці. Дані процеси є наслідком дії
як об'єкти ...
Структура та організація господарської діяльності приватного підприємства
Мета даної дипломної роботи полягає в ознайомленні із
специфікою діяльності ПП "Богдан", змістом і характером роботи його
працівників, закріпленні теоретичних знань, одержаних під час навчання в
інституті і набуття певних пра ...