У залежності від стану ОФ вони оцінюються по:
. Повної (первісної і відбудовна) вартості. Саме по цій вартості основні фонди враховуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування.
. Залишкової вартості - характеризує їхню реальну вартість, ще не перенесену на вартість виготовленої продукції. Вона визначається:
ОФОС = ОФПС - Амобщ.
ОФОС = ОФВС - Амобщ.
Залишкова вартість на час їхнього вибуття (викликана зносом) називається ліквідаційної (ОФЛС). По цій вартості підприємства можуть реалізовувати ОФ, списувати, передавати на баланс іншому підприємству.
Балансова вартість груп основних фондів на початок розрахункового року (ОФбс) визначається:
ОФбс = ОФбсо+Зпок+Зкр+Зрек - ОФвыб - АОо,
де ОФбсо - балансова вартість групи основних фондів на початок року, що передував звітному;
Зпок - витрати на покупку нових основних фондів;
Зкр - вартість здійснення капітального ремонту основних фондів;
Зрек - витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування.
ОФвиб - вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року, що передує звітному;
АОо - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.
Для визначення первісної (балансової) вартості основних фондів на початок наступних за звітним роки необхідно враховувати абсолютні величини запровадження в дію і вибуття протягом звітного року основних фондів, оскільки останні повинні діяти (не діють) протягом усього наступного року незалежно від дати введення або вибуття основних фондів у звітному році.
Основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі.
Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства. Основні невиробничі фонди не приймають особистої участі в процесі виробництва, задовольняють соціальні (побутові, житлові, культурні, медичні) нестатку працівників підприємства: житловий фонд, будинку відпочинку, спортивні спорудження й ін.
У залежності від функцій, що виконують засобу праці у виробничому процесі, вони класифікуються по виробничому призначенню і поділяються на наступні групи:
1. Будинки - корпуси цехів, адміністративно-господарські будівлі, склади, комори й ін.
2. Спорудження - інженерно-будівельні об'єкти, необхідні для здійснення процесу виробництва (дороги, мости, тунелі, очисні спорудження, насосні станції).
3. Передатні пристрої - засобу, за допомогою яких передаються усі види енергії (електричної, механічної, тепловий) від машин-двигунів до робочих машин: електромережі, паро-, газо-, нафтопроводи.
4. Машини й устаткування, що поділяються на:
· силові машини й устаткування (казани, дизелі);
· робочі машини й устаткування (верстати, преси, агрегати);
· вимірювальні і регулюючі пристрої і прилади, лабораторне устаткування;
· обчислювальна техніка.
5. Транспортні засоби - враховуються засоби цехового, міжцехового, міжзаводського транспорту: тепловози, вагони, тягачі, електрокари, автонавантажувачі й ін.
6. Інструмент - механізовані і ручні інструменти усіх видів, вимірювальні, що ріжуть, а також різного роду пристосування - патрони, кондуктори й ін.
7. Виробничий інвентар - інвентарна тара, контейнери, стелажі, робочі столи.
8. Господарський інвентар - предмети канцелярського і господарського призначення - канцтовари, меблі, предмети протипожежного призначення, засобу забезпечення санітарного стану й ін.
Основні фонди для встановлення норм амортизаційних відрахувань і розрахунку щорічних амортизаційних сум поділяють на чотири групи:
Проблеми розвитку сучасного сільськогосподарського виробництва
Для України нарощування виробництва сільськогосподарської продукції має
стратегічне значення для підйому національної економіки, тому що при успішному
його розвитку створюються умови для подолання кризового стану ряду суміжних
галузей. ...
Роль власності у соціально-економічних процесах
Україна як
суверенна держава почала самостійно формувати власну економічну політику з часу
проголошення своєї незалежності. Визначення основних напрямів цієї політики
базується на принципах демократії, свободи підприємництва і відкритості ...