Згідно з програмою галузевим та міжгалузевим організаціям повертається 80% фактично витрачених ними коштів на ці заходи з просування та інформування з бюджету ЄС і країн-членів.
На відміну від ЄС, США, Канади та інших країн-членів СОТ Україна не використовує і зобов'язалася не використовувати експортні субсидії на продукцію сільського господарства. При вступі до СОТ Україна взяла такі зобов'язання щодо регулювання експорту [10]:
· експортні мита на насіння соняшнику і рижію будуть знижені до 16% після вступу, а потім за 6 років до 10%, на 1% щорічно;
· експортне мито на живу ВРХ та живі вівці і кози буде знижено до 50% на момент вступу, а потім до 10% за 8 років (щорічно на 5%);
· експортне мито на шкіру ВРХ, овець і кіз, свиней буде знижено з 30 до 20% за 10 років - щорічно на 1%;
Експортні мита на насіння соняшнику, незважаючи на критику торговельних партнерів, посприяли розвитку олієпереробної промисловості в Україні. Україна відмовилася від введення нових експортних мит, отже, існує ризик перетворення країни на сировинний додаток до європейської біопаливної промисловості, бо вивозити ріпак набагато вигідніше, ніж переробляти на біодизель чи олію в Україні. Крім того, Україна зобов'язалася не використовувати обов'язкові мінімальні експортні ціни з моменту вступу, тому що члени Робочої групи вважали, що вони можуть використовуватися для зниження внутрішніх цін.
Правила введення обмеження на експорт регулюються ст. 12 Угоди про сільське господарство COT, згідно з якою Комітету з сільського господарства завчасно подається письмове повідомлення, а також проводяться консультації із зацікавленими імпортерами. В Українському законодавстві процедури введення обмежень на експорт визначаються у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Проте для ефективного застосування обмежень і переконливої аргументації для країн-імпортерів і Комітету з сільського господарства COT необхідна чітка регламентація загрози балансової стабільності. Необхідно розробити і затвердити Постановою КМУ методику визначення загрози балансовій стабільності, на основі якої схвалюється рішення щодо запровадження ліцензування.
Протягом 2006-2007 pp. Уряд України намагався стримати зростання цін на продовольство на внутрішньому ринку за рахунок застосування адміністративних заходів, насамперед обмежень на експорт зерна, заборон, квот, ліцензій. Проте за 2007 р. (грудень до грудня попереднього року) ціни виробників на харчові продукти зросли на 24,8%. Слід відзначити, що аналогічним чином діяли підчас продовольчої кризи і інші країни з низькими доходами населення, у тому числі і члени COT. Наприклад, Індія, В'єтнам, Сербія, як і Україна, застосовували експортні мита або обмежували експорт. Китай, Марокко, Єгипет, Мексика обмежували ціни на внутрішньому ринку. Аргентина і Росія використовували і експортні обмеження, і адміністративне регулювання цін на агропродовольчому ринку. Продовжується адміністративне втручання у ціноутворення на агропродовольчому ринку Росії і протягом фінансової кризи. Уряд Росії намагається регулювати ціноутворення на споживчому продовольчому ринку шляхом введення державного регулювання граничних торговельних надбавок.
Було розроблено проект Закону Російської Федерації "Про торгівлю", проте він був відправлений на доробку зусиллями торговельного лобі. Натомість представники роздрібних структур запропонували Кодекс добросовісних практик торговельних мереж у відносинах із постачальниками, що передбачає звільнення 20 соціально значимих продуктів від сплати "бонусів", які сплачуються постачальником для того, щоб товар опинився на полиці магазину, і розрахунок за ці товари протягом 14 діб. Кодекс, на відміну від Закону, не передбачає санкцій проти порушників.
Зростання цін на продовольство спричинило інфляцію в усьому світі, але в ЄС та США витрати на продовольство становлять приблизно десяту частину сукупних витрат домогосподарств, тому зростання цін не стало таким відчутним, як в Україні, де частка витрат на продовольство - 57% сукупних витрат, а в групі домогосподарств з найнижчими доходами - 74%.
Використання повноважень, наданих органам виконавчої влади та виконавчим органам міських рад щодо регулювання - встановлення фіксованих і граничних рівнів цін, нормативів рентабельності на окремі види продукції, приводять в умовах СОТ до зниження конкурентоспроможності національних виробників сільськогосподарських і продовольчих товарів і витіснення їх з ринку. Українські виробники сільськогосподарської сировини не змогли протягом продовольчої кризи повною мірою скористатися надзвичайно вигідною для них ціновою кон'юнктурою світових ринків.
Стратегія сталого розвитку економіки України
План
Маршалла (англ. Marshall Plan) - це програма економічної допомоги Європі після
Другої світової війни, висунута у 1947 держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом
(вступила в дію у квітні 1948) [13].
Однією
з цілей програми була п ...
Інфляційні очікування
Перехід нашої економіки на ринкові відносини різко підвищив
значення грошей. Проблеми грошового господарства стають основними і в
практичних заходах по реконструкції народного господарства, і в теоретичних
дослідженнях. Тому, незважаючи на ...