Бразилія експортує сою, м'ясо, шкіри, цукор, каву. Динамічно розвивається експорт м'яса (40% від усього сільськогосподарського експорту). Основні напрямки експорту - Японія, ЄС та США. Бразильське м'ясо присутнє і на ринку України. Найбільш суттєву частку в імпорті сільськогосподарських продуктів займає пшениця. Підтримка сільського господарства не є значною і надається через механізми підтримки мінімальних цін і кредитування. Також надається маркетингова підтримка.
Бразилія - одна з небагатьох країн СОТ, у яких середній тариф на сільськогосподарські продукти є нижчим, ніж на промислові. Вище середнього захищені молочні продукти, цукор, напої, спирт, тютюн. Сільськогосподарський експорт, як і експорт інших продуктів, за винятком кави, цукру, алкоголю, оподатковується 30-ти відсотковим податком, як зведеним до 0% або збільшеним до 150%. Проте податок застосовується тільки для шкіри та горіхів кеш'ю. Його мета - забезпечити сировиною внутрішню переробку. Для обчислення експортних податків використовуються мінімальні експортні ціни. Експортні субсидії не використовуються.
У Бразилії діє урядова федеральна Програма фінансування експорту (Export Financing Programme (PROEX)) для підтримки малих і середніх ком-паній-експортерів. Програма надає пряме фінансування і фінансування відсоткових ставок.
Діє також програма надання експортних кредитів для 80% експортних товарів. Також запропонована схема страхування і гарантій для експортерів, яка гарантує покриття втрат експортерів у разі неотримання коштів за їх товар.
Важливу підтримку експортерам надає Агентство просування експорту, діяльність якого сфокусована на малих і середніх експортерах. Загалом просування експорту є ключовим елементом бразильської торговельної політики. Довготерміновою метою Індії є забезпечення щорічного економічного зростання від 8% до 10%, а експорт розглядається як основний локомотив зростання (поряд із зростанням внутрішнього споживання та інвестицій), Стратегія зростання експорту Індії спрямована на раціоналізацію тарифів, зменшення трансакційних витрат, вдосконалення експортної інфраструктури та застосування програм просування експорту. Основні продукти експорту - рис, пшениця, цукрова тростина, бавовна та насіння олійних. Швидко зростає виробництво овочів і фруктів і ВРХ. У 2003-2004 pp. Індія стала найбільшим у світі виробником молочних продуктів та другим у світі виробником овочів і фруктів [12]. Аграрна політика індії переслідує низку цілей -самозабезпечення продовольством, забезпечення відновлювальних цін для фермерів і стабільних цін для споживачів. Для досягнення цих цілей застосовуються такі заходи: прямі субсидії, контроль за цінами, мінімальні ціни для 25 сільськогосподарських товарів, мінімальні інтервенційні ціни для інших товарів, субсидування вхідних ресурсів для сільського господарства - добрив, води, електроенергії, насіння; обмеження на пересування товарів (як на внутрішньому ринку, так і на експорт) для забезпечення стабільного внутрішнього постачання та цін; високі імпортні тарифи, у середньому 40,8%. Уряд Індії також розподіляє певні продукти (рис, пшеницю, цукор) за субсидованими цінами серед домогосподарств, що знаходяться за межею бідності. В Індії 100% сільськогосподарських тарифів, зв'язані на рівні до 150%. Наприклад, для пшениці тариф зв'язаний на рівні 86,3%.
Фінансування експорту здійснюється Експортно-імпортним банком Індії і комерційними банками через обов'язкові механізми. Банк повністю державний, і його завдання - фінансувати і просувати індійський експорт. Страхування експорту здійснюється Експортною кредитною гарантійною корпорацією Індії під адміністративним контролем Міністерства торгівлі.
Протягом 2002-2007 pp. Індія здійснила додаткові кроки для просування експорту сільськогосподарської продукції. Були засновані агроекспортні зони для стимулювання експорту певних продуктів. Зони отримують підтримку центрального уряду і урядів штатів для зростання ефективності ланцюжка постачання продукції на експорт. Допомога надається через дорадчі служби Міністерства сільського господарства, аграрних університетів, побудову морозильних потужностей. Зараз в Індії діють 60 агроекспортних зон. У 2004 р. була започаткована Спеціальна агропродуктова схема, за якою на експорт просуваються фрукти, квіти, молочні продукти, м'ясо птиці.
Розрахунки чеками
Чек — грошовий
документ встановленої форми, що містить беззаперечне письмове розпорядження
власника рахунка (клієнта) банкові, який обслуговує його, сплатити певну суму
грошей пред'явникові чека або іншій вказаній у чеку особі. Чек є інстр ...
Система обліку, контролю і аналізу ефективності використання необоротних активів підприємства
Ринкові
умови господарювання вимагають від підприємства підвищення ефективності
виробництва, конкурентоздатності виробленої продукції та наданих послуг на
основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм
госп ...