Розділи економіки

Зовнішньоторговельні режими основних світових експортерів продовольства

Індія обмежує експорт, якщо він загрожує продовольчій безпеці - підтримці внутрішніх запасів і цін на розумному рівні [14]. Так, у зв'язку із зростанням світових цін Індія заборонила з літа 2006 р. експорт баранини і козлятини, а пізніше - експорт пшениці.

США - один із найбільших світових експортерів та імпортерів сільгосппродукції. Основні види експортної продукції- зерно і корми, соя, м'ясо і м'ясопродукти. У результаті зростання цін на продовольство у 2008 р. було досягнуто рекордного рівня вартості продукції рослинництва (176 млрд. дол. США), яка становить 51% загальної вартості сільськогосподарської продукції.

За підрахунками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), загальна підтримка сільського господарства США становить 11% валового доходу фермерів. Певні продукти, зокрема цукор та молочні продукти, користуються високою підтримкою. У травні 2008 р. Конгрес США ухвалив новий сільськогосподарський закон (набрав чинності 18 червня 2008 p.), який передбачає високий рівень фермерських субсидій, що абсолютно не узгоджується з процесами Дохійського раунду COT. Цей закон вводить 80-ти відсоткове перевищення субсидій фермерам поверх базового рівня, встановленого СОТ у 1996 р. Сільське господарство отримує підтримку експорту. Крім експортної допомоги, виробники користуються звільненням від податків на федеральному і місцевому рівнях, кредитними програмами.

Середній тариф режиму найбільшого сприяння (РНС) для продовольства становив у 2007 році 8,9%. Для близько 195 тарифних ліній встановлені тарифні квоти. Простий середній тариф РНС поза квотою становив у 2007 р. 42%, а у межах квот - 9,1%. Частини тарифних квот, як правило, надані окремим країнам. Це стосується тарифних квот на яловичину, молочні продукти, арахіс і арахісове масло, шоколад, тютюн.

США проводять скорочення експортних субсидій по 13 продуктових групах згідно з домовленостями у рамках СОТ. Згідно з Програмою збільшення експорту (Export Enhancement Program (ЕЕР)) та Програмою стимулювання експорту молочних продуктів (Dairy Export Incentive Program (DEIP)) США надавали готівкові заохочувальні виплати експортерам для певних обраних товарів на основі кількості експортованого товару. Товари, які були охоплені ЕЕР - пшениця, пшеничне борошно, рис, морожена птиця, ячмінь, ячмінний солод, яйця, рослинна олія. Продукти, експорт яких стимулювала DEIP - сухе молоко, вершкове масло, різні сири. Ці програми діяли до 15 березня 2008 p., проте не фінансувалися з 2002 р. (ЕЕР) і 2004 p. (DEIP).

США проводять фінансування експорту через офіційне кредитне агентство, Експортно-імпортний банк (Ex-lm Bank). Банк уповноважений надавати кредити, кредитні гарантії і страхування за ставками і у строки, конкурентні із тими, якими підтримують своїх експортерів основні торговельні конкуренти. Він бере на себе ризики, які не хочуть приймати комерційні банки.

У США діють дві основні програми надання експортних гарантій: Програма Експортних Кредитних Гарантій (відома як GSM-102) і Facility Guarantee Program (FGP). Згідно з GSM-102 Корпорація товарних кредитів (ССС) гарантує виплати по кредитах на фінансування експорту сільгосппродукції США на термін кредитування до 3-х років. ССС гарантує 98% суми кредиту та частку відсотків. Експортер платить внесок, розрахований на основі строку погашення кредиту і категорії ризику, який надається департаментом сільського господарства країні, де розташований відповідальний за погашення банк. Усього існує сім категорій ризику. Внесок не може перевищувати встановлений верхній ліміт в 1% гарантованої вартості угоди.

Згідно з FGP ССС розширює кредитні гарантії для банків США, що фінансують експортний продаж промислових товарів і послуг, які сприяють розвитку ринкових потужностей, відносяться до сільського господарства у країнах, що розвиваються (із зберігання, обробки і транспортування). Ці кредитні гарантії поширюються тільки на продаж товарів і послуг для проектів, які сприяють експорту продовольства США.

Цілі торговельної політики Канади формуються на основі розподілу компетенцій федеральних і провінційних урядів і передбачають регулярні консультації між федеральним урядом, провінціями, галузями, неурядовими організаціями і громадськістю. Наприклад, процес узгодження директив делегації Канади на переговорах Дохійського раунду тривав протягом двох років. Канада вважає, що перспективи її економічного зростання залежать від відкритості світових ринків і стабільного, передбачуваного та прозорого торговельного середовища. Найбільш важливим своїм торговельним партнером Канада вважає США.

Перейти на страницу: 1 2 3 4 5 6 7

Подібні статті по економіці

Комплексний студентський заклад ресторанного господарства на Лісовому масиві м. Києва
В останній час роль і місце ресторанного господарства в задоволені матеріальних і духовних благ населення постійно зростає. Широко розвинута галузь ПРГ забезпечує населення напівфабрикатами, готовою до вживання їжею, створюючи відпові ...

Стратегія розвитку України в умовах глобалізації
Сьогодні економічний розвиток жодної країни не можна розглядати поза контекстом процесу глобалізації. Глобалізація впливає на розвиток світових ідеологій, інтенсивну боротьбу за встановлення світового порядку, стрибкоподібне зростання кіль ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2024 рік.