Середній тариф найбільшого сприяння для сільського господарства -10,9%, хоча максимальний - 167,2%. На продукцію, яка в ЄС не виробляється, тарифи набагато нижчі. На зернові, наприклад, середній тариф становить 22,2%, а максимальний - 116,6%; на м'ясні продукти - 25,3%, а максимальний - 427,9%; на цукор і продукти з цукру - відповідно, 39,2% і 84,6% [14]. ЄС має 91 тарифну квоту по сільськогосподарських продуктах. Вони адмініструються шляхом надання імпортних ліцензій і введені на яловичину, баранину, козлятину, курятину, індичатину, молочні продукти, яйця, картоплю, фрукти та овочі, пшеницю, ячмінь, рис, кукурудзу, крохмаль, гриби, ковбасні вироби, цукор, виноградний сік.
ЄС - світовий лідер торгівлі продовольством. У 2009 р. експорт вина з ЄС становив 40% світової торгівлі, свинини, сиру і сухого молока - близько третини, масла, яєць та цукру - близько 20%.
ЄС надає експортні субсидії на цілу низку продуктів. За винятком субсидій на кормове зерно і цукор, це прямі експортні субсидії. Крім субсидій на експорт вершкового масла, сухого незбираного молока, сухого знежиреного молока, яловичини, м'яса птиці, продуктів із свинини, ЄС надає експортні субсидії на вино у розмірі від 2,062 до 28,448 євро за 100 л (згідно з розпорядженням Європейської Комісії № 1057/2006).
Субсидується також експорт цукру - до 14,96 євро за 100 кг (згідно з розпорядженням Європейської Комісії № 844/2008 від 29 серпня 2008 p.), а також експорт цукрових сиропів - до 14,96 євро за 100 кг (згідно з розпорядженням Європейської Комісії № 845/2008 від 29 серпня 2008 p.).
Що стосується ставок експортних субсидій на вивіз зерна, то їх розмір встановлюється залежно від щомісячних змін інтервенційних цін, складу експортованого продукту і країни, куди вивозиться зерно і продукти його переробки.
До 1 січня 2008 р. субсидувався експорт овочів і фруктів, а також продуктів їх переробки. Незважаючи на скасування цих субсидій у 2008 p., продовжують надаватися експортні субсидії на цукор, який міститься у продуктах переробки овочів і фруктів.
Допомога по підтримці експорту проводиться також на рівні членів ЄС у рамках принципів ОЕСР щодо підтримки експортних кредитів.
Існують також програми Спільної сільськогосподарської політики щодо просування експорту, що фінансуються спільно країнами-членами ЄС та з бюджету CAP (Спільної сільськогосподарської політики). Наприклад, одним із таких механізмів є "Підтримка заходів щодо просування та інформування на ринках деяких сільськогосподарських продуктів". Метою цього механізму є стимулювання попиту на продукти, що охоплені підтримкою, через заохочення до їх споживання, зростання популярності продуктів серед споживачів і формування усвідомлення їх переваг і високої якості.
Діяльність у рамках цього механізму спрямована на два ринки - внутрішній ринок ЄС та ринки третіх країн, перелік яких визначається Європейською Комісією. Програми просування та інформування розраховані на період від року до трьох. Учасниками механізму можуть бути галузеві організації виробників і первинних переробників сільськогосподарської продукції і міжгалузеві організації переробників та дистриб'юторів.
Перелік продуктів, просування яких може підтримуватися на ринках третіх країн, включає: свіжу, охолоджену або заморожену яловичину, телятину, також продукти харчування, які з них вироблені; м'ясо птиці високої якості; молочні продукти; оливкова олія і столові оливки; якісні вина, вироблені у певному регіоні; алкогольні напої з географічними позначками або виготовлені за традиційними рецептами; свіжі овочі та фрукти, продукти їх переробки; вироби з зерна та рису; волокно льону; живі рослини і продукти декоративного садівництва; продукти, які мають назву, географічне походження, що охороняються законом, гарантовану традиційну особливість; екологічні продукти.
У перелік заходів спільного фінансування включаються: діяльність у галузі зв'язків із громадськістю, просування і реклама, зокрема, організація навчань, конференцій за участі журналістів і лікарів, конкурсів, організація просування в Інтернеті, оголошення у спеціалізованих виданнях, реклама на радіо і телебаченні, публікація брошур, плакатів тощо; участь у виставках, торгах місцевого і міжнародного значення; інформаційні кампанії щодо продуктів з назвою, походженням, географічною позначкою, що охороняються законом, кампанії щодо екологічних продуктів; інформаційні кампанії щодо якісних вин, вироблених в окремих регіонах, а також вин і алкогольних напоїв з географічними назвами.
Продуктивність праці як категорія економіки праці на СТО Гавань
Продуктивність праці одна із найважливіших якісних показників
роботи підприємства, вираженням ефективності витрат праці. Зростання
продуктивності праці має велике господарське значення, оскільки підвищення
ефективності використання тру ...
Співвідношення ринкових і державних методів регулювання економіки
державний регулювання німецький економіка
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що самостійна Україна з
1991 року поступово змінює суспільно-економічну формацію з „розвитого
соціалізму” з загальнонародною власністю на засоби ...