Зовнішньоторговельні режими основних світових експортерів продовольства

Основну частку агропродовольчого експорту (20,3%) становлять зерно та насіння олійних, на другому місці - м'ясо (18%).

У 2000 р. Федеральний уряд Канади та уряди провінцій підписали Рамкову Угоду щодо сільського господарства та агропродовольчої політики на XXI ст. для стимулювання прибутковості агропродовольчого сектора. Основні напрями підтримки - програми підтримки доходів фермерів, підтримки безпечності та якості продовольства, підтримки науки та інновацій, довкілля, дорадчих служб.

Канада надає значну підтримку через управління постачанням на ринок молочних продуктів, курятини, індичатини, яєць, у тому числі і шляхом використання високого імпортного тарифу поза тарифною квотою, який досягає 100%. Тарифи в рамках квот невисокі, а квоти зарезервовані для певних країн.

Підтримка цін - основний інструмент системи управління постачанням продукції на ринок, яка діє в Канаді для молочних продуктів, птиці та яєць. Кожні два місяці Комітет управління запасами молока встановлює квоти для виробників кожної провінції. Ради по маркетингу та агентства у провінціях встановлюють ціну, за якою вони купляють молоко у виробників і продають переробникам. Ці ціни базуються на щорічних цінах підтримки для масла та сухого молока, що встановлюються Канадською Молочною Комісією. Провінційні ради по маркетингу та агентства не встановлюють ціни на молоко, що йде для переробки на сир та інші молочні продукти на експорт та внутрішній ринок. Експортні ціни на молоко встановлюються з урахуванням зобов'язань Канади щодо скорочення експортних субсидій. Ціни на птицю встановлюються в ході переговорів між провінційними об'єднаннями виробників і переробників на основі формули затрат на виробництво. Ціни на яйця встановлюються на провінційних радах.

Канада має багато програм підтримки експорту. Основна експортна кредитна установа Канади - Export Development Canada (EDC) - має декілька програм фінансування експорту та страхування. Її діяльність двічі визнавалася COT такою, що не відповідає правилам багатосторонньої торгівлі. Експортні гарантії надаються Канадською Комерційною Корпорацією (Canadian Commercial Corporation (CCC). Для товарів, що експортуються, існують схеми звільнення від податків.

Канада виконує графік скорочення експортних субсидій по зернових, насінню олійних, молочних продуктах, овочах.

Канада має два потужних державних оператора в секторі сільського господарства - Канадську зернову раду (Canadian Wheat Board (CWB) та Канадську молочну комісію (Canadian Dairy Commission (CDC)). CWB об'єднує 60 тис. виробників пшениці та ячменю західної Канади і займає приблизно 20% світового ринку пшениці, 65% - твердої пшениці, 30% - пивоварного ячменю і 15% кормового. У вересні 2006 р. Міністром сільського господарства та продовольства Канади було поставлено завдання чотириетапного переходу від CWB з монопольною владою до середовища, що дозволяє фермерам продавати пшеницю або ячмінь будь-якому покупцю, у тому числі реформованій CWB. До трансформації CWB мало виключне право продавати пшеницю та ячмінь, вироблені у Західній Канаді, на експорт та для внутрішнього споживання.

У CWB є дві програми кредитування експорту: (1) Програму кредитування продажу зерна (Credit Grain Sales Program (CGSP)) та (2) Агропродовольчий кредит (Agri-Food Credit Facility (ACF)). Перша розрахована на покупців, які можуть надати державні гарантії повернення кредитів, а друга - на приватних покупців. CGSP не використовувалася із 2001-2002 pp. Від імені уряду Канади CWB адмініструє програми авансових платежів для пшениці, твердої пшениці, ячменю.

За попередніми оцінками, загальна сума підтримки фермерів в ЄС становила у 2006-2007 pp. 67,9 млрд євро. Понад половини всієї підтримки становила "зелена скринька" (53,9%), фінансування якої правилами СОТ не обмежується. Підтримка по окремих товарах коливається від 6 до 69%. У 2003-2005 pp. механізми підтримки змістилися від підтримки ринкових цін до підтримки, базованої на посівних площах і кількості тварин, а з 2004 р. виплати, базовані на історичних землеволодіннях, частково їх замінили. У 2005 р. ЄС схвалив стратегічні цілі для сільського розвитку на 2007-2013 pp., які сфокусовані на трьох напрямах: зростання конкурентоспроможності ферм, довкіллі і ландшафтах, якості життя і диверсифікації сільської економіки.

Подібні статті по економіці

Теорія соціально-технологічної парадигми як методологія визначення пріоритетів економічного розвитку України
Сьогодні часто лунають заклики, що українське суспільство повинно дати принципові відповіді на стратегічні виклики часу. Але у чому, власне, полягають ці виклики? І що треба робити для адекватної відповіді? Розглянемо ці питання через при ...

Комплексна оцінка фінансового стану суб'єкта господарювання на прикладі ТДВ Трембіта
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав суб'єктів господарювання у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану суб'єктів госп ...