Експортна Фінансова і Страхова Корпорація (EFIC) - офіційна австралійська експортна кредитна агенція, яка діє з 1957 р. Вона працює там, де комерційний ринок не надає підтримки австралійським компаніям, наприклад, надає середньострокові кредити, а не короткотермінові. Експортна підтримка EFIC включає: надання середньо- і довгострокових (понад двох років) кредитів і гарантій покупцям або фірмам, що фінансують австралійський експорт; страхування політичних ризиків для закордонних інвестицій, надання гарантій фірмам, що фінансують експорт малих і середніх австралійських підприємств. Облігації EFIC гарантовані урядом, і це також є елементом підтримки експортерів.
Уряд Нової Зеландії вважає, що торгівля вигідна для економіки та підняття життєвих стандартів населення, тому проводить політику зниження бар'єрів для імпорту. Торговельна реформа почалася ще на початку 1980-х років, коли Нова Зеландія скасувала ліцензування імпорту і поступово знизила середні тарифи найбільшого сприяння з 30 до 4%. Державна підтримка аграрного сектора Нової Зеландії була за роки реформи суттєво зменшена і є найнижчою серед країн ОЕСР, імпортний тариф низький і відсутні імпортні квоти. Проте Нову Зеландію часто критикують члени СОТ за її жорсткий санітарний і фітосанітарний режим.
Понад половини продовольчого експорту становить експорт молочних і м'ясних продуктів. Інші важливі статті експорту - фрукти і овочі. Основні експорті ринки - США, Японія, Австралія, ЄС. Донедавна експорт молочних продуктів, овочів і фруктів здійснювався державними торговельними підприємствами. Зараз, хоча вони були реформовані, зберігається їх монопольне становище на ринку.
На міжнародному рівні Аргентина виступає за лібералізацію торгівлі, і переговори Дохійського раунду - її основний пріоритет. Аргентина має конкурентні переваги у сільському господарстві, особливо у зерновиробництві і тваринництві, і ці переваги зміцнилися у період зростання світових цін. Основними продовольчими товарами (у порядку зменшення обсягів виробництва) є: соя, кукурудза, пшениця, соняшник, сорго, виноград, лимони, яблука, рис і продукти тваринництва (переважно ВРХ). Аргентина входить у п'ятірку найбільших світових виробників соняшникової олії, сої і соєвої олії, меду, лимонів і яловичини. Провідними експортними товарами є насіння олійних, продукти тваринництва і зерно. Продовольчий сектор має нижчий рівень підтримки, ніж інші сектори економіки, і майже вся підтримка надається заходами "зеленої скриньки". Мінімальні ціни виробників встановлені тільки на тютюн. Додатковим імпортним митом обкладається імпорт цукру будь-якого походження, що може збільшити або зменшити адвалерний тариф.
У 2002 р. у відповідь на девальвацію аргентинського песо Аргентина підвищила експортні мита і розширила сферу їх застосування. Задекларована урядом країни мета їх застосування полягає в тому, що вони мають діяти як буфер проти коливань внутрішніх цін і поповнювати бюджет країни. Вони були введені як тимчасові заходи, проте не був оголошений кінцевий період їх дії. Аргентина має також обмеження обсягів експорту ВРХ і деяких частин їх туш.
У результаті застосування експортних мит і кількісних обмежень експорту внутрішні ціни на агропродовольчому ринку Аргентини утримуються на рівні, значно нижчому від світових. Переробники та інші споживачі виграють від занижених цін.
Офіційні експортні ціни визначаються Департаментом агропродовольства Секретаріату сільського господарства, тваринництва, рибництва і продовольства Аргентини на такій базі: консультацій з операторами експортного ринку, моніторингу цінової кон'юнктури світового і внутрішнього ринків, аналізу співвідношень експортних цін, внутрішніх цін, рівня прибутку виробників і експортерів. Продукти, на які встановлюються офіційні експортні ціни - пшениця, кукурудза, сорго, ячмінь, солод, рис, соєві боби, насіння соняшнику, льон, насіння ріпаку, земляний горіх та олії з них. Аргентина практикує використання заборон і обмежень на експорт яловичини. Аргентина не має права використовувати експортні субсидії.
У широкому розумінні мета бразильської торговельної політики полягає у забезпеченні стабільного економічного зростання і зменшення залежності від коливань світових ринків. Тому пріоритетами є просування експорту та регіональна економічна інтеграція (для отримання доступу на регіональні ринки для продовольчого експорту).
Роль грошей в економіці України
За роки незалежності в сфері економіці України відбулося багато реформ.
Багатьом з них навіть сьогодні ще важко дати об’єктивну оцінку. Але все ж
існують позитивні результати завдяки вміло впровадженим грошово-кредитній,
бюджетно-пода ...
Техніко-економічні показники формувального відділення ливарного цеху
Литво є одним з найстаріших способів, яким
ще в старовині користувалися для виробництва металевих виробів - спочатку з
міді і бронзи, потім з чавуну, а пізніше із сталі та інших сплавів.
В нашій країні високими темпами ростуть
об'єм ...