З матеріальним добробутом тісно пов’язані умови проживання населення області. Слід звернути увагу на те, що частина населення області не має житла і з кожним роком зменшується кількість тих, хто його отримує (табл. 8).
Таблиця 8. Житловий фонд Житомирської області
2008 |
2009 |
2010 |
2011 | |
Весь житловий фонд, загальної площі, млн. кв. м |
33,0 |
33,2 |
33,3 |
33,4 |
У середньому на одного жителя, кв. м |
24,1 |
24,4 |
24,6 |
24,8 |
Кількість сімей та одинаків, які перебували на квартирному обліку на кінець року, тис. |
36,9 |
35,4 |
35,2 |
34,8 |
Кількість сімей та одинаків, які одержали житло протягом року, тис. |
875 |
243 |
319 |
168 |
У 2011 р. введено в експлуатацію 162,3 тис. м² загальної площі житла. У міських поселеннях, де збудовано 73,3% усього житла, його обсяги збільшились порівняно з 2010 р. на 9,2%, у сільській місцевості - зменшились на 53,1% (рис. 4).
Рис. 4. Обсяги введеного в експлуатацію житла, м² загальної площі [27]
У розрахунку на 1000 осіб постійного населення введено 127,1 м² загальної площі житла, у тому числі у міських поселеннях - 161,2 м², у сільській місцевості - 80,4 м².
Обсяги введеного житла у розрізі міст і районів області характеризуються даними, наведеними у Додатку В. По містах і районах області найбільше житла введено в дію у м. Житомирі - 72,7 тис. м² загальної площі (44,8% обласного обсягу), а також у Житомирському районі - 30,8 тис. м² (19,0%). У м. Новоград-Волинському зведено 11,2 тис. м² (6,9%), м. Бердичеві - 9,8 тис. м² (6,0%), Коростишівському районі - 4,4 тис. м² (2,7%), містах Коростені та Малині - по 3,9 тис. м² (по 2,4%). Порівняно з 2010 р. обсяги житлового будівництва збільшились лише у містах Житомирі та Коростені - у 2,7 рази та на 31,5%, відповідно, Лугинському районі - на 10,6%.
За сучасних умов одним з основних показників, який визначає можливості розвитку як окремого підприємства, так і економіки в цілому, є продуктивність праці. Продуктивність праці є базою модернізаційного потенціалу виробничої сфери, характеризує результативність господарської діяльності та є джерелом прийняття управлінських рішень щодо підвищення його рентабельності, технічного та організаційного реформування виробництва управління людськими ресурсами, оцінки конкурентоспроможності, визначення цінової політики тощо.
Ще з початку 2001 р. в Україні здійснювалася державна політика, спрямована на забезпечення зростання реальної заробітної плати темпами дещо вищими, ніж зростання продуктивності праці (табл. 9).
Таблиця 9. Динаміка заробітних плат, доходів і ВРП у розрахунку на одну особу у 2003-2011 рр. по Житомирській області, % до попереднього року
Індекс |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
Номінальної зарплати |
124,4 |
130,1 |
138,6 |
131,7 |
130,3 |
135,9 |
106,3 |
121,1 |
116,0 |
Реальної зарплати |
117,9 |
123,8 |
120,4 |
121,4 |
116,0 |
107,7 |
92,7 |
111,0 |
107,4 |
Доходів населення |
118,9 |
128,9 |
137,1 |
121,8 |
131,9 |
133,6 |
102,2 |
126,5 |
113,3 |
Валового регіонального продукту у розрахунку на одну особу |
110,5 |
116,8 |
102,2 |
104,7 |
106,1 |
105,1 |
89,5 |
113,5 |
* |
Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту ПАТ Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського
У широкому аспекті інвестиції - один із вагомих факторів економічного розвитку кожної країни. Перехід до ринкової моделі економічного зростання безпосередньо пов'язаний з формуванням нових інвестиційних проектів. Інвестування є формою фінансово-еконо ...
Регіональні особливості розвитку й розміщення продуктивних сил України
Подальший
соціально-економічний розвиток України та інформатизація суспільства залежать
від того, якою мірою будуть задіяні інтелектуальні та творчі можливості народу,
здібності кожного громадянина. Це обумовлює необхідність нагромадже ...