Територіальні відмінності та особливості розвитку людського потенціалу Житомирської області на сучасному етапі

Загальний коефіцієнт природного скорочення у 2011 р. у сільській місцевості становив -8,3 на 1000 наявного населення (кількість померлих - 20,4 на 1000 наявного населення, кількість народжених - 12,1 на 1000 наявного населення), а у міських поселеннях значно менше - -1,1 (12,8 та 11,7, відповідно).

У всіх районах області в 2011 р. спостерігається природне скорочення населення. Тільки у містах обласного значення Житомир та Малин кількість народжених перевищує кількість померлих: природний приріст становив, відповідно, 177 та 12 осіб.

Загалом по Україні спостерігається зменшення населення. Лише 6 регіонів України (м. Київ, м. Севастополь, Волинська, Закарпатська, Рівненська, Чернівецька області) мають незначний приріст населення, в решті областей, як і в Житомирській області, спостерігається зменшення населення.

Від'ємні показники природного приросту зумовлюють звуження бази відтворення людності у майбутньому, що, безумовно, негативно впливає на формування людського потенціалу.

Міграційні процеси є одним з факторів, які посилюють негативні демографічні тенденції в області, зокрема зменшення чисельності населення. Житомирська область має від’ємне сальдо міграції, тоді як в Україні починаючи з 2005 р. зафіксовано міграційний приріст населення. У 2011 р. позитивне сальдо міграції країни забезпечили дванадцять регіонів. В решті регіонів України відбулося міграційне скорочення. Міграційне скорочення чисельності населення Житомирської області за 2011 р. склало 546 осіб, в тому числі в міських поселеннях - 9 осіб, в сільській місцевості - 555 осіб. Міграційний приріст спостерігався в м. Коростені, м. Малині, Андрушівському, Володимир-Волинському, Житомирському Коростишівському, Народицькому, Овруцькому, Попільнянському, Чуднівському районах. В інших районах області відбувається міграційне скорочення населення.

Освітній потенціал людського капіталу вважається його найважливішою складовою, оскільки освіта сприяє здобуттю знань, вмінь, навичок, забезпечує розвиток професійних здібностей і, як наслідок, створює умови для отримання конкурентних переваг і додаткових благ. Формування та накопичення людського капіталу розпочинається у ранньому віці і триває протягом усього життя, особливо у сучасних умовах швидкого морального старіння знань та основних засобів. Розвиток освіти в Житомирській області характеризується різноманітними і різноспрямованими процесами, що суперечливо впливають на результати людського розвитку і реалізацію людського потенціалу. Мережа дошкільних навчальних закладів, як і в інших регіонах, зростає. Якщо у 2005 р. налічувалось 575 дошкільних закладів, то у 2010 р. - 644 од., а у 2011 р. - 681 од. Кількість дітей в даних закладах також зростає (у 2005 р. - 29,8 тис., у 2010 р. - 38,7 тис., у 2011 р. - 44 тис.).

Статистичні дані свідчать, що кількість загальноосвітніх навчальних закладів та учнів в них по регіонах щороку зменшується. Ці явища пов’язані з погіршенням загальної демографічної ситуації, закриттям вечірніх та сільських шкіл. Так, в Житомирській області у 2005/2006 навчальному році налічувалось 903 загальноосвітні навчальні заклади, у 2010/2011 рр. - 844 од., у 2011/2012 рр. - 831 од.; кількість учнів в них: у 2005/2006 рр. - 172,9 тис. осіб, у 2010/2011 рр. - 137,1 тис. осіб, у 2011/2012 рр. - 134,1.

Кількість вищих навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році зменшилась у порівнянні з 2000/2001 навчальним роком (рис. 3). Кількість студентів у закладах за цей період зросла: у 2000/2001 навчальному році - 37,5 тис., а у 2011/2012 навчальному році - 42,0 тис. У порівнянні з 2010/2011 навчальним роком кількість студентів у вищих навчальних закладах зменшилась на 2,2 тис. осіб.

Рис. 3. Розвиток вищої освіти Житомирської області [27]

Рівень здоров’я населення Житомирської області залишається досить низьким, про що свідчить динаміка росту захворюваності, зокрема збільшилась кількість осіб із хворобами системи кругообігу. В області ускладнена ситуація щодо захворюваності на Віл-інфекцію та СНІД. Кількість ВІЛ-інфікованих з уперше в житті встановленим діагнозом у 2011 році склала 35,9 випадків на 100 тис. населення відповідного віку, з них хворих на СНІД - 13,5 випадків на 100 тис. населення. Значна поширеність захворюваності на інші небезпечні хвороби, зокрема туберкульоз. Кількість хворих на активний туберкульоз з уперше в житті встановленим діагнозом у 2011 році становила 72,1 випадку на 100 тис. населення. Кількість хворих на злоякісні новоутворення у 2011 році склала 312,7 на 100 тис. населення.

Подібні статті по економіці

Оцінка демографічного потенціалу регіону
Основа кожної держави - це населення, люди, які є її громадянами, носіями державного суверенітету. Нормальний розвиток держави неможливий без достатньої кількості населення, його працересурсного та інтелектуального потенціалу, виробни ...

Підвищення використання виробничих та трудових ресурсів підприємства
Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управлін ...