Крім того, деструктивно впливав на стан зайнятості населення високий рівень інфляції, особливо на початку 90-х років минулого століття, який зруйнував основні контрольні індикатори й ускладнив визначення раціональних співвідношень між темпами зниження ВВП, продуктивністю праці, середньою заробітною платою і зайнятістю населення. Це поглибило нееквівалентний характер економічних відносин, оскільки склалися суттєві диспропорції між рівнем акумульованої інфляції, рівнем реальної купівельної спроможності доходів населення та між темпами падіння ВВП і продуктивністю праці з одного боку і реальною заробітною платою та реальними грошовими доходами населення - з іншого.
Такі диспропорції негативно вплинули на стан відтворення робочої сили і, відповідно, загострили проблеми зайнятості населення. Усе це призвело до деградації системи стимулювання і мотивації до праці та системи соціального забезпечення безробітних, стан яких залежить від розмірів середньомісячної заробітної плати. Тому необхідно вирішити питання про суттєве підвищення рівня заробітної плати у контексті реформування господарського механізму та про створення гнучкої та ефективної для ринкових умов системи допомоги безробітним.
Саме реалізація зазначених заходів, врахування їх у прогнозному обґрунтуванні програм зайнятості всіх рівнів і планів економічного та соціального розвитку дозволить усунути деструктивний вплив інфляції, відновити втрачений принцип соціальної справедливості у процесі розподілу первинних суспільних доходів, пом'якшити дискримінацію робочої сили на ринку праці, запобігти розвитку небезпечних процесів маргіналізації населення.
Між чисельністю зайнятих в економіці, фондом оплати праці та середньомісячною заробітною платою існує тісний взаємозв'язок. Так, виходячи з певного розміру фонду оплати праці, більш високому рівню середньомісячної заробітної плати відповідає менша чисельність зайнятих і навпаки. Тобто, між показниками середньої заробітної плати і чисельності працюючих існує зворотно пропорційний зв'язок. У цьому розумінні рівень середньомісячної заробітної плати як основне джерело грошових доходів громадян має безпосередньо впливати на чисельність зайнятих у видах економічної діяльності.
Інтеграція програм зайнятості населення усіх рівнів із програмами економічного та соціального розвитку регіонів та України має передбачати узгодження змісту вищезазначених програм для формування стратегії дій, зокрема, у сферах політики доходів і заробітної плати - з одного боку та політики зайнятості населення - з іншого. З цією метою у плани дій, які щорічно затверджуються для реалізації програм зайнятості населення пропонується включати й заходи з реалізації окремих положень планів економічного та соціального розвитку регіонів і України у сфері доходів населення та рівня життя [17, 7].
Положення про доповнення та координацію змісту державної і регіональних програм зайнятості населення у контексті з відповідними складовими програм економічного та соціального розвитку потребує відпрацювання цих питань у відповідних нормативно-методичних, законодавчо-правових і концептуально-програмних документах державного та регіонального рівнів.
Необхідною умовою успішної реалізації програм зайнятості населення усіх рівнів, інтегрованих із відповідними програмами економічного та соціального розвитку, є суттєве посилення організуючої і координуючої ролі держави у розв'язанні проблем зайнятості у взаємозв'язку з проблемами доходів населення та рівня життя.
Організація економічної служби на підприємстві ПОСП Рояківка
Важливу
роль у виробництві сільськогосподарської продукції відіграють АПК, що єдиною
цілісною виробничо-економічною системою, яка охопила цілий ряд галузей
народного господарства спеціалізованих на виробництві продовольства.
Головне ...
Національні форми залучення економіки до глобальних економічних процесів
В даній роботі розглянуте поняття глобалізації та глобальних економічних процесів, їх сутність та формування протягом 20 сторіччя. Важливо приділити увагу категоріально-понятійним значенням: що таке глобалізація.
Глобалізація економічних процесів ро ...