Головними чинниками зниження інфляційного тиску за 2009 рік були:
–
звуження сукупного попиту, спричиненого скороченням прибутковості підприємств і зменшенням доходів населення на основі низької кредитної активності банків, - зниження рівня інфляції за рахунок погіршення життєвого рівня населення не може розглядатися прийнятним результатом економічної політики та формує ризики для економічного розвитку на майбутнє;
–
отримання позитивних результатів від проведення грошово-кредитної політики, зокрема в частині стабілізації ситуації на валютному ринку та припинення відпливу коштів населення з банків;
–
високий урожай в Україні, завдяки чому вдалося забезпечити порівняно низькі темпи зростання ціни на сирі продовольчі товари (5,2% порівняно з 21,6% у 2008 році);
–
постійне перенесення термінів підняття адміністративних цін в умовах зниження реальних доходів населення (незважаючи на зобов’язання взятих за Меморандумом в рамках програми «Стенд-бай»), що призвело до суттєво нижчих від їх економічно обґрунтованого рівня тарифів на житлово-комунальні послуги. Внесок адміністративних цін у зростання ІСЦ протягом 2009 року становив лише 2,2 в. п. [34].
Зниження впливу ефектів девальвації 2008 - 2009 років та невисокий попит, який залишався на низькому рівні протягом усього 2009 року та в першій половині 2010 року, сприяли продовженню уповільнення базової інфляції, рівень якої у вересні в річному вимірі знизився до 7,7% (її внесок у зростання ІСЦ становив 4,0 п.п).
Динаміка індексу цін виробників (ІЦВ) головним чином була обумовлена зовнішнім ринком. На відміну від ситуації в січні - травні 2010 року, коли в умовах висхідної динаміки світових цін ІЦВ зріс до 27,9% у річному вимірі, протягом червня - вересня цього року на фоні погіршення кон’юнктури зовнішніх ринків відбувалося його зниження до 19,2% у вересні в річному вимірі [33].
Структурні дисбаланси в економіці в частині невідповідності політики стимулювання внутрішнього попиту структурним змінам у внутрішньому виробництві негативно позначалися і на динаміці показників платіжного балансу, що, у свою чергу, чинило вплив на стан валютного ринку.
Якщо у 2004 р. сальдо поточного рахунку платіжного балансу було позитивним і становило плюс 6,9 млрд. дол. США, то в 2008 р. воно становило мінус 11,9 млрд. дол. США. (рис. 2.10).
Для фінансування такого дефіциту поточного рахунку платіжного балансу запозичувалися значні кошти на зовнішніх ринках, що давало змогу завдяки надходженню довгострокових ресурсів за фінансовим рахунком платіжного балансу впродовж тривалого часу мати позитивне зведене сальдо платіжного балансу. Зокрема в перші 9 місяців 2008 р. припливи капіталу давали можливість компенсувати від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу та накопичувати міжнародні резерви.
Утім, спостерігалося прискорене накопичення зовнішнього боргу України, обсяг якого вже перевищив 100 млрд. дол. США, що зробило Україну надзвичайно уразливою до будь-яких зовнішніх потрясінь. Ступінь цієї уразливості ще більше посилився внаслідок неефективного використання залучених ресурсів, значна частина яких спрямовувалася не на інвестиційні цілі, а на приватне споживання через механізми перезапозичення банками цих ресурсів фізичним особам [32, c. 82-83].
Планування діяльності промислового підприємства
Будь-яке
суспільство для забезпечення нормального рівня своєї життєдіяльності здійснює
безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації,
які спільно виконують ту чи ту місію і діють на засаді певних правил і ...
Процес формування, побудови та створення підприємства
В сучасному світі стрімкого розвитку ринкових відносин слово "підприємство" давно здобуло звичного змісту. Кожен охочий може стати підприємцем здійснивши декілька операцій на ринку, що принесли певний прибуток. Не важко просто володіти стат ...