Виробництво товарів (робіт, послуг) за усіх суспільно-економічних формацій характеризується такими економічними категоріями, як витрати виробництва і вартість цих товарів (це уречевлена в товарі праця людини); грошовим вираженням вартості є ціна товару, а витрат виробництва - собівартість. Різновидом ціни є тарифи на окремі види продукції та послуг.
Тариф - це розмір плати в розрахунку на одиницю послуги визначеної якості, що забезпечує відшкодування споживачем обґрунтованих затрат економічної діяльності підприємства та прибутку. Під економічно обґрунтованими тарифами, як правило, розуміють мінімально можливі тарифи, що є фінансовою основою поточного виробництва житлово-комунальних послуг і відповідають затвердженим параметрам якості з урахуванням затрат на розвиток підприємства. Але визначення тарифу повинне враховувати соціальний аспект і особливості функціонування житлово-комунальної галузі у цілому, а тарифна політика спиратися на платоспроможний попит населення й інших споживачів послуг. Тарифи зазвичай встановлюються на послуги транспорту, зв'язку, житлово-комунальні послуги тощо і зазнають менших коливань, ніж ціни в ринковій економіці.
Трансформаційні зміни в економіці України торкнулися усіх галузей господарювання. Не є винятком і сфера житлово-комунальних послуг, яка знаходиться у край важкому економічному стані, що зумовлено декількома причинами. По-перше, житлово-комунальне господарство має суттєві особливості господарювання. Це багатогалузева комплексна сфера діяльності, до якої належать підприємства й організації, що утримують житловий фонд у належному стані (виробники житлових послуг), і підприємства, котрі спеціалізуються на наданні послуг тепло -, енерго -, газо -, водопостачання, водовідведення (виробники комунальних послуг), які діють в умовах різного зовнішнього середовища. Виробники та виконавці житлових послуг працюють на потенційно високих конкурентних ринках, а виробники комунальних послуг є локальними природними монополіями. По-друге, галузь відчуває недостатність фінансових ресурсів для модернізації обладнання та заміни зношених основних засобів і подальшого розвитку. По-третє, на більшості підприємств галузі - відсутній внутрішньогосподарський облік, дані якого забезпечують контроль затрат за місцями їх виникнення та сферами відповідальності окремих ланок управління. Реформа житлово-комунальної галузі, про яку вже давно йде мова, має на меті ліквідацію збитковості та створення умов для рівної конкуренції виробників житлово-комунальних послуг. Регулятором економічних перетворень у галузі мають стати економічно обґрунтовані тарифи, основою розрахунку яких є облікова інформація про затрати.
Встановлення тарифів у галузі житлово-комунального господарства (ЖКГ) має певні особливості й суттєво впливає на ефективність діяльності підприємств галузі та на побудову бухгалтерського обліку. На сьогодні тарифи на житлово-комунальні послуги (ЖКП) є регульованими і не відшкодовують витрат на їхнє виробництво.
Об'єктами калькулювання собівартості на підприємствах виробниках комунальних послуг є продукція, роботи, послуги за кожним видом діяльності, а калькуляційною одиницею - вимірники, характерні для кожного виду послуг.
у житловому господарстві - 1 кв. м загальної площі
у каналізаційному господарстві - 1 куб. м відведеної стічної рідини;
у водопровідному господарстві - 1 куб. м води;
у теплоенергетичному господарстві - 1 гігакалорія тепла;
в електроенергетичних підприємствах - 1 кіловат, год. електроенергії;
у газопостачанні - 1 куб. м газу.
Собівартість послуг у виробників встановлюється в грошовому виразу на, основі розрахунку відповідно до Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, затверджених, наказом Державного комітету з будівництва, архітектури та житлової політики України від 6.03.2002 № 47. Метою планування й обліку собівартості є економічно обґрунтоване визначення планової та фактичної-величини затрат на виробництво і реалізацію робіт і послуг необхідної якості, забезпечення об'єктивного контролю за використанням трудових, матеріальних, паливно-енергетичних і інших ресурсів, аналізу статей затрат, розрахунку економічно обґрунтованих тарифів на ремонтно-експлуатаційні роботи і послуги ЖКГ.
Планування виробничих витрат і собівартості продукції вівса на площі 120 га в умовах ТОВ агрофірма Ольвія
Сільське
господарство є однією з основних галузей народного господарства, оскільки
виробництво продуктів харчування - перша умова життя безпосередніх виробників.
Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попит ...
Комплексний аналіз діяльності вагонного депо
Залізничний
транспорт - є складним багатогалузевим господарством з широкою розгалуженою інфраструктурою.
В організації та забезпеченні єдиного технологічного процесу залізничних
перевезень безпосередньо приймають участь залізниці, дире ...