Практично відсутній механізм коригування тарифів, що тим паче необхідно за наявного рівня інфляції.
Є певні проблеми при розщепленні платежів за окремі комунальні послуги, зокрема за постачання і водовідведення гарячої води та за її підігрівання.
Варто зазначити, що, з одного боку, тарифи на житлово-комунальні послуги не забезпечують підприємствам ЖКГ можливості функціонувати у режимі самоокупності й відновлення основних засобів, з другого боку, недостатньо стимулюють ці підприємства до зниження питомих витрат.
Ситуація з тарифами квартирної плати (плати за утримання житла) є чи не найскладнішою. За рахунок квартирної плати відшкодовуються не лише витрати житлових організацій на прибирання, обслуговування, поточний ремонт житлових будинків, управління будинками і самою житловою організацією, а й оплачуються послуги інших підприємств - із санітарної очистки, обслуговування ліфтів, протипожежної охорони тощо. Затверджений тариф не відшкодовує витрат житлових організацій і не оплачується споживачами повністю, тому зростає кредиторська заборгованість житлових організацій перед підприємствами із санітарної очистки тощо. З часом тарифи на послуги підприємств санітарної очистки й обслуговування ліфтів збільшуються, а квартирна плата, за рахунок якої вони відшкодовуються, залишається незмінною; при цьому зростають власні витрати житлових організацій (зокрема за рахунок підвищення рівня мінімальної заробітної плати, зростання вартості енергоносіїв). Тобто має місце одна із багатьох парадоксальних ситуацій у галузі, коли рівень тарифу залишається незмінним при зростанні його складових.
За даними фінансової і статистичної звітності підприємств ЖКГ, у 2005 році перевищення витрат над прибутками у них становило понад 10%, при тому, Що реальні витрати мають бути вищими, але коштів не вистачає, тому зростає кредиторська заборгованість. У свою чергу, реально отримані прибутки нижчі, ніж відображено у звітності за принципом нарахування, через високу дебіторську заборгованість (передусім населення), яка дорівнює сумі прибутків підприємств ЖКГ за 6-9 місяців.
При зростанні цін на всі інші товари і послуги в країні утримання тарифів на Житлово-комунальні послуги на незмінному рінні не відповідає реаліям ринкової економіки. Якщо місцеві органи влади не затверджують економічно обґрунтованих тарифів на ЖКП, вони повинні відшкодовувати різницю в тарифах за рахунок власних коштів. Рівень бюджетної допомоги підприємствам ЖКГ знижується, у структурі їхніх доходів дотації становлять близько 1 %, субсидії - близько 2 % і відшкодування пільг - близько 5 %. Але прийнята державою політика у частині зменшення дотацій підприємствам ЖКГ при одночасному субсидуванні малозабезпечених громадян є соціально справедливішою, що дає змогу поступово доводити тариф на ЖКП до повного відшкодування витрат з оплатою забезпеченими громадянами повного тарифу, а малозабезпеченими - частини тарифу.
Одним із шляхів розв'язання проблеми ціноутворення у ЖКГ є застосування прогресивного порядку визначення тарифів на житлово-комунальні послуги. На сьогодні використовуються дві системи встановлення тарифів на ЖКП:
переважно застосовується схема "витрати плюс" (costplus), або "витрати плюс рентабельність", коли встановлюється граничний рівень рентабельності (відношення прибутку до витрат); іноді виокремлюють метод встановлення фіксованих тарифів, але він ґрунтується на згаданій схемі;
прогресивною є методика фіксування граничних цін (pricecap) - така система на сьогодні з усіх країн СНД запроваджена тільки в Україні, до певної міри в Молдові; у підгалузі водопостачання згідно із Порядком до складу тарифу введено інвестиційну складову і запроваджено механізм коригування тарифу.
За першою схемою тариф затверджується у розмірі витрат на одиницю наданих послуг із додаванням відповідного відсотка рентабельності витрат.
Оцінка інвестиційної привабливості регіону
В
умовах глобалізації економічний розвиток будь-якої країни тісно пов’язаний з
підвищенням її інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів.
Інвестиційна
привабливість - це якісна та кількісна характеристика внутрішнього та
...
Теоретичні підходи щодо регіонального розвитку сфери туризму як складової економіки регіону
Актуальність
теми. Розвиток рекреаційно-туристичної сфери для багатьох країн є на сьогодні
однією з головних задач. Україна, яка розташована в центрі Європи на перехресті
транспортних шляхів, і яка має для поступального розвитку своєї ...