Актуальність теми даної курсової роботи. Стратегічною метою розвитку України є побудова сильної та сучасної європейської демократичної держави з потужною економікою для забезпечення гідного життя кожного громадянина. У нашій державі нерозв’язані проблеми накопичувалися десятиріччями. Не підкріплена економічним розвитком “соціалізація” бюджету тільки тимчасово вирішувала завдання покращення добробуту громадян, оскільки вона не базувалася на адекватному збільшенні обсягів виробництва і підвищенні рівня продуктивності праці. При цьому довгий час не проводилися реформи, спрямовані на усунення структурних диспропорцій. Внаслідок цього в Україні істотно загальмувалися процеси подолання структурних дисбалансів перехідного періоду, технологічної модернізації, поліпшення основних фондів, формування ефективної економічної бази для соціальних перетворень і, як наслідок, Україна залишилася вразливою до кризи 2008-2009 років, яка негативно вплинула майже на всі галузі економіки, тисячі компаній і мільйони громадян.
Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, запропонованою Президентом України Януковичем В.Ф., передбачено проведення структурних змін в економічному та соціальному житті країни шляхом підвищення ефективності державного управління, модернізації базових галузей економіки, формування сприятливого економічного середовища для розвитку бізнесу та приватної ініціативи. Виконання цієї Програми повинно забезпечити прискорення розвитку пріоритетних галузей національної економіки, сприяти позитивним структурним зрушенням в економіці, диверсифікації та зниженню енергоємності виробництва. Активізація розвитку національної економіки сприятиме підвищенню соціальних стандартів та рівня добробуту громадян, збільшенню кількості робочих місць. Національна економіка повинна зайняти достойне місце у конкурентному глобальному ринку. Це єдиний шлях для підвищення рівня добробуту громадян до рівня економічно розвинутих держав світу. Тому, ключовими завданнями Уряду є якнайширше залучення інвестицій для створення сучасного виробництва, впровадження нових знань, технологій і принципів управління, підвищення рівня зайнятості.
Основними секторами національної економіки є приватний та державний. У складі приватного сектора виділяють сектор домогосподарств і сектор ділових одиниць (підприємства, фірми, галузі). Державний сектор представлений державними підприємствами, органами державної влади та місцевого самоврядування.
Разом з тим, окремі питання управління державним і приватним сектором економіки, особливо в частині оптимального співвідношення між державним і приватним сектором, проведення процесів приватизації та націоналізації, особливостей управління держсектором, залишаються недостатньо розкритими і обґрунтованими і потребують подальшого вивчення.
Об’єкт мого дослідження є основні сектори економіки України та окремі його складники.
Предметом дослідження є особливості та закономірності розвитку основних секторів в Україні.
Мета і завдання дослідження.
Мета конкретизується в наступних завданнях:
дослідити суть, структуру національної економіки;
проаналізувати формування і розвиток державного сектору;
описати основні риси приватного сектору;
розкрити найважливіші проблеми функціонування і розвиток приватного сектора.
Аналіз історіографії проблеми. Інформаційною базою дослідження є наукові праці українських і зарубіжних учених, законодавчі та нормативно-правові акти, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, офіційні публікації Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку та інших міжнародних організацій. Широко використані матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, довідкова, періодична література та інші публікації. Серед наукових праць, в яких досліджуються питання управління державним сектором економіки, його проблеми та розвиток в сучасних умовах, необхідно назвати дослідження таких вітчизняних вчених, як Жаліло, А. Мельник, О. Пасхавер, М. Чечетов, М. Чумаченко.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є система наукових принципів, розроблених економічною теорією. Дослідження ґрунтується на системному підході до вивчення розвитку приватного та державного сектора. Для вирішення поставлених у роботі завдань використані різноманітні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: методи наукового абстрагування, аналізу та синтезу, окремі статистичні методи, зокрема зіставлень та групувань, динамічних порівнянь, порівняльний аналіз тощо.
Аналіз джерел. В цілому в Україні склалась досить детально розроблена нормативно-правова база щодо управління суб’єктами господарювання державного та приватного сектору, хоча, на жаль, не всі її принципово важливі положення фактично були реалізовані на практиці. В роботі використовувалися накази, постанови, промови президента, державні програми, такі як: Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2013 р. № 187, Наказ Держкомстату України від18 квітня 2005 р. N 96, Проект “Розвиток приватного сектору”.
Структура роботи зумовлена змістом проблеми, предметом і завданнями дослідження та відповідає його меті й основним завданням. Складовими частинами роботи є вступ, три розділи (7 підрозділів), висновки, список використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи 44 сторінки.
Планування виробничих витрат і собівартості продукції вівса на площі 120 га в умовах ТОВ агрофірма Ольвія
Сільське
господарство є однією з основних галузей народного господарства, оскільки
виробництво продуктів харчування - перша умова життя безпосередніх виробників.
Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попит ...
Переваги та недоліки показників ВНП та ВВП
Метою даної роботи є характеристика і аналіз комплексу понять, а саме
основних макроекономічних показників, які використовуються в системі
національних рахунків(СНР). Вони були створені з метою виміру сукупного
виробництва в ринковій екон ...