Становлення державного сектору економіки України визначило ряд невирішених проблем, найбільш значимими з яких є: надмірна лібералізація державної власності, підхід до приватизації державних підприємств як до тактичного засобу покриття дефіциту бюджету, відсутність прозорості в процесі приватизації. У цілому, в Україні існує проблема системного управління державним сектором економіки, його інтеграції в національну економіку з урахуванням стратегії соціально-економічного розвитку країни.
З огляду на це, пропонується концептуальний підхід до розвитку державного сектора економіки заснований на двох провідних ідеях:
. Частка і галузева структура державного сектора національної економіки є не метою її розвитку, а інструментом в реалізації стратегії. Стратегічною метою розвитку національної економіки є рівень її конкурентоспроможності, якісно обумовлений з урахуванням перспективних напрямків розвитку глобальної економіки і наявного внутрішнього потенціалу.
. Участь держави як власника в розвитку національної економіки обумовлена: а) необхідністю збереження її цілісності і б) характеристиками її циклічної динаміки як складної відкритої системи, якій властиві як послідовні, так і нелінійні етапи розвитку.
Виходячи з цих положень, запропонований концептуальний підхід до розвитку державного сектора економіки України передбачає: 1) використання принципів і закономірностей теорії менеджменту при визначенні ролі і функцій державного сектору в національній економіці, що практично відображено в алгоритмі стратегічного цілепокладання національної економіки; 2) застосування теоретичних положень загальної теорії систем, еволюційної економіки і теорій економічних циклів для формування принципів участі держави в заданих галузях національної економіки як учасника економічних відносин, що є одним з механізмів реалізації стратегії соціально-економічного розвитку.
Стійкість національної економіки як системи в перехідному стані може бути розглянута як забезпечення керованого переходу з одного стану - в інший. Необхідність керованого переходу актуалізується при зміні технологічного укладу, при реалізації структурних і інституціональних реформ.
При цьому, актуалізація позитивних зворотних зв'язків у системі, яка переводить її в стан нестійкості, являє загрозу для цілісності цієї системи - національної економіки. Тому керований перехід системи з одного стану в якісно інший має супроводжуватися негативними зворотними зв'язками в тому ступені й у рамках тієї функціональної спрямованості, що дозволить зберегти цілісність системи в процесі переходу.
Також, Міністерство економічного розвитку і торгівлі (Мінекономрозвитку) підготувало проект Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 рр. Це саме той проект, на який, згідно з оцінками прем'єр-міністра Миколи Азарова, необхідно 180 млрд. грн. Проект масштабний, саме тому до нього прикута особлива увага.
Щодо державного сектору в програмі пропонується провести реформи в державному секторі економіки, інфраструктурі і зв'язку, паливно-енергетичному комплексі, житлово-комунальному господарстві та будівництві.
Метою уряду буде зростання обсягів реалізації продукції державними підприємствами на 10-15% та зростання обсягів їх прибутковості, забезпечення 25-35% потреб в нафті та 50-60% потреб газу власними силами, переоснащення 2/3 фондів ЖКГ.
Задля цього уряд хоче провести приватизацію державного майна, оновлювати рухомий склад транспорту, будувати метро, автомобільні дороги, модернізувати об'єкти електроенергетики і т.д. Уряд визначає "високотехнологічними перспективними секторами" економіки України машинобудівний комплекс, авіабудівну галузь, ракетно-космічну промисловість, оборонно-промисловий комплекс, фармацевтичний сектор.
Для вдосконалення управління державним сектором доцільно здійснення таких заходів:
упорядкування обліку підприємств держсектору та їх підпорядкування;
визначення пріоритетних видів економічної діяльності для забезпечення стратегічного розвитку з позиції виконання державою притаманних їй функцій щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки;
розробка програм їх реформування та розвитку;
актуалізація переліку підприємств, що не підлягають приватизації, та тих, котрі можуть бути корпоратизовані;
ініціювання корпоратизації державних підприємств,формування об’єднань та інтегрованих (насамперед вертикально - за технологічними ланцюгами) корпоративних структур як важливої передумови здійснення дієвого управління;
забезпечення розробки для провідних підприємств держсектору стратегічних планів розвитку та інвестиційних проектів, які мали б стати основою для визначення їх перспектив, обґрунтування та прийняття рішень щодо зміни організаційно-правової форми;
Підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту медичного обладнання
Не
дивно, що ринок медпослуг у світі разом із супутніми ринками медобладнання та
фармпрепаратів є одним з наймісткіших, адже турбота про життя і здоров'я є
базовими для будь-якої країни. Від здоров'я населення країни залежить якість
р ...
Резерви підвищення продуктивності праці на підприємстві
економічна продуктивність праця
Вихід України з економічної кризи і вирішення
стратегічних завдань щодо розвитку національної економіки, можливі за умови
значного підвищення ефективності всієї сукупної праці суспільства. Від цього
залеж ...