У сучасній ринковій економіці держава стає безпосереднім виробником і великим власником. У розвинених країнах їй належить 10-40 і більше відсотків основного капіталу. Вона зосереджує у своїх руках стратегічні галузі економіки, прибуткові або й збиткові, але суспільно важливі виробництва, значну частку ринкової інфраструктури тощо.
Державна власність забезпечує матеріальну базу функціонування держави як політичного інституту (майно парламенту, органів державного управління, збройних сил, міліції, митний збір, пошта і т. ін.), а також економічну основу підприємницької діяльності держави (підприємства, Центральний банк, залізниця та ін.).
Державний сектор економіки - це комплекс господарських об'єктів, які повністю або частково належать центральним або місцевим органам державної впади і використовуються державою для виконання економічних, соціально-культурних та політичних функцій.
Державний сектор займає важливу нішу і в змішаній економіці. Державні підприємства доповнюють або заміщують приватний бізнес, а також їх використовують як дієвий інструмент здійснення урядової політики і регулювання національної економіки. Збільшуючи або зменшуючи частку державного сектору, уряд має змогу впливати на ефективність всієї національної економіки.
Державний сектор дуже динамічний. Він може швидко змінюватися внаслідок таких заходів, як націоналізація, роздержавлення, приватизація чи реприватизація. Європа XX ст. знає кілька "хвиль" націоналізації і приватизації. Зокрема друга приватизаційна хвиля припала на 70-90-ті роки. Вона мала продовження в країнах колишнього "соцтабору" після розвалу СРСР. Правда, причини приватизаційних процесів були різні: у Західній Європі вони були пов’язані з переходом до постіндустріального суспільства, а в посткомуністичних країнах - переходом від КАС до ринкової економіки.
Державний сектор України втратив своє панівне становище у промисловому виробництві. Якщо 1992 р. у ньому виробляли 81,3% загального обсягу виробництва, то на 1 квітня 2000 р. державний сектор економіки становив 15,3 % підприємств, на яких виробляли 27,9 % промислової продукції: 84,9 % були підприємствами загальнодержавної форми власності, на яких було вироблена абсолютна більшість промислової продукції державного сектору - 96,9%. Однак у деяких базових галузях він ще зберігає серйозні позиції: у хімічній та нафтохімічній промисловості - 30,9%, електроенергетиці - 46,5%, паливній промисловості - 53,7%.
На початок 2000 р. держава була співвласником 2588 ВАТ (без урахування підприємств комунальної власності), у 514 мала пакет акцій більший від 50%, а в 1162 - понад 25%, тобто блокувальний пакет.
Однак у 90-ті роки значно втратила контроль в управлінні своїм сектором, не використала своїх корпоративних прав й не отримала належних їй доходів з цієї власності. За деякими оцінками, 1998 р. замість належних їй доходів 1 млрд. грн. до бюджету надійшло аж 58 млн. грн., а 2500 підприємств взагалі були збитковими.
Державний сектор покликаний виконувати низку функцій, головна з яких - забезпечення діяльності підприємств та галузей, які є малорентабельними, однак розвиток яких визначає загальні умови суспільного відтворення. Передусім це енергетика, транспорт, зв'язок, житлово-комунальне господарство.
Державний сектор в Україні характеризується такими рисами як:
недосконалістю структури та організаційно-правових форм господарювання (зокрема, переобтяженість державними комерційними підприємствами та недостатній рівень в держсекторі корпоративних інтегрованих структур, що є важливою передумовою дієвого управління);
розпорошеністю і неузгодженістю функцій управління між окремими органами;
Продуктивність праці на підприємстві
Будь-яке суспільство для забезпечення нормального (достатньо комфортного)
рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою
люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту
ч ...
Оцінка економічної безпеки підприємства ВАТ Південьзахідшляхбуд
Прогрес
у розвитку інформаційних технологій стимулював розвиток всіх сфер
бізнес-відносин, де підприємницька діяльність все більше почала розвиватися в
бік конкурентоспроможних взаємин. Це, у свою чергу, призвело до необхідності
перег ...