Зміни в розмірі та конфігурації державного сектора в українській економіці безпосередньо повторюють зміни у приватизаційному процесі. У формуванні державного сектора чітко визначаються три періоди.
Перший період:
Охоплює час від початку до завершення процесу малої та масової приватизації (1992-1998 роки). В цей період відбулося найбільш кардинальне зменшення загального розміру державного сектора і появилися економічні сектори, з яких державна власність фактично була витіснена.
За розрахунками окремих експертів, якщо у 1992 р. інтегральний коефіцієнт питомої ваги державного сектора в українській економіці досягав 77,0%, то у 1998 р. він впав до 36,7%. За сім років приватизації зниження коефіцієнта становило 30,3 відсоткових пункти (табл. 1.3).
У галузях - основних зонах малої і масової приватизації - відмічаються і найглибші зміни в системі власності. Приватна власність посіла домінуючі позиції у торгівлі, сфері побутових послуг, галузях легкої та харчової промисловості.
Можна констатувати, що система власності в українській економіці за часів малої та масової приватизації зробила, у повному сенсі, трансформаційний стрибок.
Другий період:
Він пов’язаний з участю в приватизації великого вітчизняного капіталу (1999-2003 роки). В цьому періоді відмічається зменшення швидкості приватизації і, відповідно, уповільнення темпів скорочення загальних розмірів державного сектора. Конфігурація державного сектора почала змінюватися хаотично, під прямим впливом векторів корпоративних інтересів різних олігархічних бізнес-груп, пов’язаних з владою.
За експертними розрахунками, за 6 років приватизації інтегральний показник питомої ваги державного сектора в українській економіці зменшився лише на 4,7 відсоткових пункти і склав 32,0%.
Найбільш інтенсивно зміна форми власності на державні об’єкти здійснювалася за трьома напрямками, що стали об’єктами збільшеної уваги вітчизняного капіталу:
фінансова сфера, де максимальні прибутки приносила галопуюча інфляція;
підприємства, продукція яких користувалася попитом на світових ринках (гірничо-металургійний комплекс та хімічна промисловість);
прибуткові об’єкти, які обслуговували експортні підприємства (енергетичні розподільчі компанії, добування залізної руди, виробництво коксу).
Поза рамками інтересів вітчизняного капіталу в українській економіці створилися "мертві" зони, яких процес трансформації державної власності фактично не торкнувся:
комерційно непривабливі галузі, які підтримувалися за рахунок бюджету (військово-промисловий, науковий і соціальний комплекси, інфраструктурні галузі - залізничний транспорт, пошта, зв’язок і телекомунікації, житлово-комунальне господарство);
земельні ділянки під об’єктами приватизації, оскільки це значно здешевлювало і прискорювало процедуру купівлі державних стратегічних об’єктів;
непривабливі об’єкти - збиткові підприємства, дрібні пакети акцій.
Третій період:
Початком цього періоду можна вважати 2005 р., коли через параліч приватизації зміни у розмірах і конфігурації державного сектора були невеликими.
З 2005 р. офіційні показники питомої ваги державного сектора в економіці почало оприлюднювати Міністерство економіки України. Проте ці показники неможливо порівнювати з вище наведеними експертними показниками, оскільки вони мають різну методику розрахунків. Міністерство економіки не включає до своїх розрахунків дані по банківському сектору і бюджетним організаціям.
Якщо не враховувати тимчасові коливання в офіційних показниках 2006-2007 рр., то у 2008 р. порівняно з 2005 р. питома вага державного сектора у структурі української економіки знизилася лише на 3,2 процентних пункти й склала 9,0%.
Статистичне дослідження
Статистика - це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних,
соціально-економічних та інших явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною
стороною в певних умовах місця і часу.
Отже, предмет статистики - кількісна сторона масов ...
Проблеми регіонального розвитку і розміщення житлово-комунального господарства Донецького економічного району
Актуальність
теми дослідження курсової роботи полягає у тому, що
житлово-комунальне господарство є однією з найважливіших та пріоритетних сфер
господарського комплексу України, яка забезпечує його життєдіяльність та значно
впливає на ...