Основні риси приватного сектору

Приватний сектор посідає важливе місце у структурі національної економіки будь-якої країни; його підвалинами є приватна власність та ринковий механізм. Поняття „приватний сектор” доцільно тлумачити у вузькому розумінні як ту частину національної економіки, яка не є державною, а у широкому - як сукупність домогосподарств та ділових підприємств приватної форми власності. При цьому підприємницький сектор та сектор домогосподарств розглядаються як складові частини приватного сектора економіки. Сектор домогосподарств об’єднує фізичних осіб як споживачів та виробників продукції. Підприємницький сектор - це сектор малих, середніх та великих приватних підприємств. У перехідних економіках приватний сектор формується у процесі приватизації та у результаті створення нових приватних підприємств.

До приватної власності можна віднести:

домашні господарства як економічні одиниці, що здійснюють виробництво продукції і надають послуги для власних потреб;

легальні приватні підприємства, що діють відповідно до законодавства. Сюди належать підприємства будь-якого розміру - від індивідуального кустарного виробництва до великих підприємств;

нелегальні приватні підприємства в складі «тіньової економіки». Сюди належить уся діяльність у сфері виробництва товарів і надання послуг, яку приватні особи здійснюють без спеціального дозволу влади;

будь-який вид використання приватного майна або особистих заощаджень - від здачі в оренду квартири до грошових лихварницьких операцій - між приватними особами. Приватний сектор розвивається спонтанно, без існування будь-яких інструкцій з центру, що свідчить про життєздатність приватної власності. Однією з основних умов розвитку приватного сектора є повна свобода заснування підприємства і початку будь-якої виробничої діяльності. Приватний сектор не повинен наштовхуватися на жодні заборони.

Важливою складовою приватного сектора є сектор домогосподарств. Домогосподарства виконують низку важливих функцій, а саме: відтворення людського капіталу, володіння виробничими ресурсами та виробництво життєвих благ, формування споживчого попиту, заощадження, інвестування, Internet-комерція.

Другою складовою приватного сектора є сектор ділових підприємств, або підприємницький сектор. У ділових одиницях поєднуються економічні ресурси - земля, капітал, праця і підприємницький хист, які трансформуються у готову продукцію, що постачається на ринки.

Наявність розвинутого і сильного приватного сектору є важливою і невід'ємною складовою багатоукладної економіки будь-якої держави світу. При цьому, розвинутий малий та середній бізнес відіграє принципово важливу роль у формуванні як приватного сектору економіки, так і змішаної економіки загалом.

У розвинутих країнах саме підприємництво відіграє фундаментальну роль у соціально-економічних перетвореннях та політичному житті країни, формує соціально-політичну базу демократії та стабільності у суспільстві. Світовий досвід свідчить, що розвиток економіки, підвищення добробуту народу не можуть бути повною мірою досягнуті, якщо не заохочувати і не розвивати підприємництво.

Подібні статті по економіці

Розрахунки чеками
Чек — грошовий документ встановленої форми, що містить беззаперечне письмове розпорядження власника рахунка (клієнта) банкові, який обслуговує його, сплатити певну суму грошей пред'явникові чека або іншій вказаній у чеку особі. Чек є інстр ...

Калькулювання собівартості послуг в системі житлово-комунального господарства
В умовах переходу до ринкової економіки собівартість продукції є найважливішим показником виробничо-господарської діяльності підприємств. Обчислення цього показника необхідно для: оцінки виконання плану по даному показнику і його ди ...