Актуальність теми.
Питання купівлі, продажу товарів та розрахунків з покупцями і замовниками за передані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги підприємств будь-яких форм власності, були і залишаються донині одними з найбільш актуальних, незалежно від суспільно-політичного ладу, що функціонує в окремо узятій країні і всьому світовому співтоваристві в цілому, тому що розрахунки між підприємствами і організаціями є однією з необхідних ланок розширеного відтворення, від якого залежить не тільки кінцеві результати підприємств, їхній фінансовий стан, а й економічне зростання країни в цілому шляхом підвищення ВВП.
Облік розрахунків з покупцями і замовниками є найважливішою ділянкою бухгалтерської роботи, оскільки на цьому етапі формується основна частина доходів та грошових надходжень підприємств. За допомогою розрахунків можна, з одного боку спрямувати та забезпечити підприємства сировиною, матеріалами, паливом, тарою, а з іншого здійснити реалізацію готової продукції.
Дослідженню питань розрахунків з покупцями і замовниками присвячені роботи таких вчених як Ф.Ф. Бутинець, М.Ф. Огійчук, Голов С.Ф., Бабіч В.В., Зотов В.В., та інші. Численні дослідження даного питання свідчать про актуальність цієї проблеми в даний час.
Важливість дослідження та вирішення цих питань зумовили вибір теми курсової роботи «Облік розрахунків з покупцями і замовниками», а також доводять її актуальність.
Метою дослідження
є розкриття економічної сутності і змісту розрахунків з покупцями і замовниками, особливостей договірно-правових відносини між покупцями та постачальниками і підрядниками, а також документального оформлення операцій з покупцями і замовниками та удосконалення обліку розрахунків з контрагентами в умовах функціонування інформаційних систем.
Виходячи з мети дослідження, в роботі було поставлено наступні завдання:
· Визначити економічну сутність розрахунків з покупцями і замовниками, їх значення, роль і місце в діяльності підприємства;
· Здійснити огляд нормативно-правової бази, яка регламентує порядок організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками;
· Дослідити методику формування облікової інформації в первинних бухгалтерських документах;
· Здійснити дослідження аналітичного і синтетичного обліку;
· Вивчити особливості ведення обліку розрахунків з покупцями і замовниками при порушенні договірних зобов’язань;
· Охарактеризувати звітність і порядок її складання.
Об’єктом дослідження
виступає сукупність теоретичних й практичних аспектів з обліку і аудиту розрахунків з покупцями і замовниками.
Предметом дослідження
курсової роботи є покупці та замовники, з якими підприємство взаємодіє при відправці товарно - матеріальних цінностей, наданні послуг ,необхідних для здійснення підприємством своєї фінансово господарської діяльності.
Методи дослідження
. При вирішенні поставлених завдань були використані загальнонаукові методи і прийоми дослідження: монографічний, економіко - статистичний, графічний, балансовий, табличний та методи емпіричного дослідження: спостереження, порівняння, опис, узагальнення, аналогія.
При написанні курсової роботи використовувались нормативні документи, навчальні посібники та підручники, наукові праці авторів, а також фактичні матеріали ведення обліку на підприємстві ТОВ «Юнікор Системи».
Практичне значення
курсової роботи полягає у тому, що її матеріал може використовуватись під час навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, у науковій роботі студентів, під час проходження різноманітних фахових практик (коледжах, училищах, технікумах).
Економічний зміст і роль розрахунків з покупцями і замовниками в господарській діяльності
Нові економічні відносини проникають у всі сфери господарської діяльності підприємств України. Відбувається інтенсивний перехід діяльності економічних суб’єктів на ринкові відносини, в цих умовах у підприємствах виникає необхідність активніше використовувати бухгалтерський облік, щоб вдосконалювати свою роботу. Ринкові відносини, які склалися, об’єктивно вимагають зміни бухгалтерського обліку та максимального наближення міжнародних стандартів. Управління підприємством - складний і відповідальний процес, який має свою стратегію і тактику.
Дбаючи про поточну господарську діяльність, керівник підприємства, його власники, головні спеціалісти зобов’язані постійно дбати про перспективу підприємства. Тільки така система управління може бути основою успішного розвитку підприємства. Управління - це перш за все передбачати: хід виконання виробничої програми, відхилення від плану і завдань параметрів, напрямки перспективного розвитку підприємства після прийняття відповідальних управлінських рішень . Повертаючись до витоків бухгалтерського обліку слід зауважити , що одним з перших завдань обліку виступала фіксація інформації про розрахунки між підприємствами, заборгованість, що виникла в процесі господарської діяльності. Від того часу багато змінилось: обсяги, форми, види розрахунків, часткова автоматизація проведення розрахунків та їх обліку, удосконалювався облік та торгівля загалом, проте і досі питання розрахунків та заборгованості між підприємствами є ключовими питаннями . До сьогодні залишається не повністю вирішеним питання обліку безнадійної дебіторської заборгованості, визначення окремих категорій, врахування ризиків, удосконалюється методика відображення розрахунків з покупцями і замовниками, класифікація заборгованості тощо.
Тема обліку розрахунків з покупцями та замовниками розглядалась провідними вітчизняними науковцями з бухгалтерського обліку, зокрема Ф.Ф. Бутинцем, Й.Я. Даньківом, М.С. Пушкарем, В.В. Сонком, Л.К. Суком, Р.Л. Хом'яком, Н.В. Чабановою та іншими. Проте ряд питань досі залишаються недостатньо вивченими, що зумовило актуальність даного дослідження.[23,с.664]
У процесі господарської діяльності підприємства, виробляючи готову продукцію , реалізують її заготівельним організаціям, іншим покупцям та замовникам. Несвоєчасне одержання грошових коштів за реалізовану продукцію призводить до труднощів у веденні господарства. Особливо це відчутно в умовах інфляції . Кошти, які тимчасово знаходяться за межами підприємства, працюють на стороні, знецінюються і при простроченні можуть не повернутися в господарство. Дебітори зобов’язані протягом десяти днів від одержання виписок підтвердити суму заборгованості або ж заявити свої заперечення. Тому у бухгалтерському обліку підприємств обліку дебіторської заборгованості приділяється багато уваги. Від оперативності й правильності поданої інформації про стан дебіторської заборгованості залежить своєчасність вжиття заходів щодо її погашення і відображення у фінансовій звітності підприємства за звітний період.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Норми П(С)БО 10 застосовуються всіма підприємствами, крім бюджетних установ. Керуватися зазначеним Положенням слід з урахуванням правил, встановлених іншими П(С)БО.
Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату [11].
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Майбутня економічна вигода від дебіторської заборгованості полягає в тому, що в результаті її погашення в майбутньому відбудеться пряме надходження грошових коштів або отримання грошей на банківський рахунок від здійснення факторингової операції. Факторинг - вид фінансово-комерційних послуг, суть яких полягає у придбанні банками та іншими фінансовими організаціями боргів підприємств (зобов'язань з оплати поставлених товарів і виконаних робіт або послуг).
Дебіторська заборгованість може бути погашена шляхом непрямого надходження грошових коштів, наприклад отримання активів за допомогою бартерних операцій, отримання дивідендів акціями інших підприємств. У бухгалтерському обліку підприємства зобов’язання виникають не в момент укладення договору, а після здійснення однією зі сторін передбачених у ньому дій (або бездіяльності), внаслідок яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою. Виникнення заборгованості пов’язано з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором відбувається дуже рідко. Як правило, спочатку свої зобов’язання виконує одна зі сторін, внаслідок чого у неї виникає право виникає право вимагати компенсації за заборгованістю, а з іншої сторони - обов’язок оплатити цю заборгованість. Тому у бухгалтерському обліку у першої сторони виникає зобов’язання перед кредитором погасити цю заборгованість, яка називається кредиторською заборгованістю.
Тому правильна організація розрахунків потребує суворого дотримання фінансової дисципліни, власної оплати боргів по зобов’язаннях і забезпечення своєчасного одержання коштів за реалізовану продукцію та надані послуги. Затримання оплати за одержані матеріальні цінності або несвоєчасне надходження коштів за реалізовану продукцію та надані послуги призводить до фінансових труднощів у веденні господарства [27, с. 211].
Дебіторська заборгованість в бухгалтерському обліку класифікується:
Залежно від терміну її погашення розрізняють
:
· поточна - сума дебіторської заборгованості або буде продовжуватись протягом 12 місяців від дати балансу;
· довгострокова - сума заборгованості, яка не виникає від нормального функціонування від дати балансу.
За ймовірністю погашення розрізняють:
· сумнівну
· помірну
Звичайна строкова заборгованість - це заборгованість за якої термін оплати відпускається до укладання договорів не настав. Сумнівна дебіторська заборгованість - це заборгованість не оплачена в строк указаний в договірних документах.
Поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якої минув термін позивної давності.
Ознаками безнадійної дебіторської заборгованості є заборгованість за зобов’язаннями за якої минув термін позивної давності.
Залежно від оцінки відображення в балансі дебіторська заборгованість оцінюється:
· первісна вартість
· чиста реалізаційна вартість
· теперішня вартість
Дебіторська заборгованість спричинює вилучення коштів з обороту підприємств, що негативно позначається на їх фінансовому стані, а несвоєчасне надходження коштів за реалізовану продукцію та надані послуги. Затримання оплати за одержані послуги призводить до фінансових труднощів у веденні господарства.
Умовою достовірної оцінки дебіторської заборгованості є договір, у якому конкретно визначено ціну за одиницю відвантаженої продукції, а також відвантажувальні документи, що підтверджують факт отримання покупцем певної кількості продукції за договірною ціною на зафіксовану суму. Якщо дебіторська заборгованість виникла внаслідок виконання робіт або надання послуг, підставою для її оцінки служать також договори підряду, акти приймання-здачі виконаних робіт і послуг. Відвантажені товари, виконані роботи і послуги можуть бути оплачені векселями, які до їх погашення також облічуються в сумі дебіторської заборгованості. Достовірність оцінки дебіторської заборгованості підтверджується сумою належно оформлених векселів, а також умовами договорів купівлі-продажу або підряду. З наведеного випливає, що відображати в Балансі та інших формах звітності підприємства дебіторську заборгованість належить лише в тому разі, коли існує імовірність її погашення, внаслідок чого підприємство отримає економічну вигоду, і якщо при цьому вона може бути достовірно оцінена. Розрізняють поточну і довгострокову дебіторську заборгованість [29, с.354]. Поточна дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців від дати балансу. Довгостроковою дебіторською заборгованістю є сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу й буде погашена після 12 місяців від дати балансу
Класифікацію дебіторської заборгованості відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» та П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» в узагальненому вигляді наведено на Рис. 1.1.
У балансі підприємства довгострокова дебіторська заборгованість відображається у розділі І «Необоротні активи» за статтею «Довгострокова дебіторська заборгованість», а короткострокова - у розділі II «Оборотні активи» за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», «Дебіторська заборгованість за розрахунками», «Інша поточна дебіторська заборгованість».
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первинною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) у періоді її нарахування.
Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості визначається як різниця між первинною її вартістю та резервом сумнівних боргів. Первинна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги складається із суми заборгованості покупців і замовників за відвантажену їм продукцію, виконані роботи, послуги відповідно до укладених договорів, яка залишилася не погашеною на дату складання звітності.
Здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність підприємства вступають в розрахункові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями і особами. Ці розрахунки пов'язані з формуванням основних і оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданих послуг, з розподілом прибутку, розрахунками з фінансовими органами і органами соціального страхування і соціального забезпечення. Господарства можуть також вступати в розрахункові взаємовідносини з окремими особами, наприклад, для виконання різних доручень при видачі грошових коштів підзвіт, одержанні кредитів на індивідуальне житлове будівництво і господарське влаштування.
Встановлення господарських відносин суб'єкта підприємницької діяльності з іншими фізичними та юридичними особами передбачене виникненням між ними певних прав та зобов'язань.
Під зобов'язаннями сторін у цивільному законодавстві розуміють усі дії, які кожна зі сторін договору повинна здійснити на користь іншої сторони і які обумовлені договором, адміністративними актами, юридичними вчинками та іншими підставами, що не суперечать законодавству.
На відміну від цього, у бухгалтерському обліку підприємства зобов'язання виникають не в момент укладення договору, а після здійснення однією зі сторін передбачених у ньому дій (або бездіяльності), внаслідок яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою.
Виникнення заборгованості пов'язано з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором відбувається дуже рідко. Як правило, спочатку свої зобов'язання виконує одна зі сторін, внаслідок чого у неї виникає право вимагати компенсації за заборгованістю, а з іншої сторони - обов'язок оплатити цю заборгованість. Тобто у бухгалтерському обліку у першої сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а з іншої сторони виникає зобов'язання перед кредитором погасити цю заборгованість, яка називається кредиторською заборгованістю.
Тому правильна організація розрахунків потребує суворого дотримання фінансової дисципліни, власної оплати боргів по зобов'язаннях і забезпечення своєчасного одержання коштів за реалізовану продукцію та надані послуги.
Затримання оплати за одержані матеріальні цінності або несвоєчасне надходження коштів за реалізовану продукцію та надані послуги призводить до фінансових труднощів у веденні господарства.
Дебіторська заборгованість спричиняє вилучення коштів з обороту підприємств, що негативно позначається на їх фінансовому стані, а несвоєчасна оплата боргів і зобов'язань веде до залучення в оборот коштів, які належать іншим підприємствам. розрахунок покупець замовник оформлення
Завданнями бухгалтерського обліку розрахункових операцій є:
· дотримання встановлених правил розрахункових відносин;
· своєчасність розрахунків і запобігання випадкам прострочення сплати дебіторської заборгованості;
· періодична звірка даних бухгалтерського обліку безпосередньо з дебіторами;
· правильне і своєчасне документальне оформлення розрахункових операцій, їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку;
· своєчасне і достовірне ведення аналітичного і синтетичного обліку розрахунків;
· своєчасне відображення розрахункових операцій у податковому обліку; своєчасне взаємне звіряння розрахунків з дебіторами і кредиторами;
· недопущення нереальної дебіторської і кредиторської заборгованості.
Переваги та недоліки показників ВНП та ВВП
Метою даної роботи є характеристика і аналіз комплексу понять, а саме
основних макроекономічних показників, які використовуються в системі
національних рахунків(СНР). Вони були створені з метою виміру сукупного
виробництва в ринковій екон ...
Регіональні особливості розвитку й розміщення продуктивних сил України
Подальший
соціально-економічний розвиток України та інформатизація суспільства залежать
від того, якою мірою будуть задіяні інтелектуальні та творчі можливості народу,
здібності кожного громадянина. Це обумовлює необхідність нагромадже ...