Важливою запорукою максимізації прибутку підприємства є забезпеченість виробничого процесу необоротними активами в необхідній кількості та їх ефективне використання для нормального його функціонування. Вагомим є також використання правильних ознак класифікації необоротних активів для визначення оптимального терміну їх експлуатації та використання найбільш ефективних методів нарахування амортизації, що дасть змогу підприємству використовувати невикористані виробничі потужності.
Проблеми обліку, аналізу та аудиту необоротних активів займають значне місце в економічних дослідженнях. Зокрема, ці питання висвітлено у працях вітчизняних вчених Ф. Ф. Бутинця, Н. О. Гури, А. Г. Загороднього, Н.Г. Малюги, В. Г. Швеця та зарубіжних дослідників М. С. Метьюса, Б. Нідлза, Е. Райса тощо. Але низка проблем залишаються невирішеними, особливої уваги серед яких потребує й вирішення питань стосовно сутності і класифікації необоротних активів в процесі їх обліку, контролю й аналізу.
Процес виробництва будь-якого підприємства здійснюється за умови поєднання робочої сили і засобів виробництва, які складаються із засобів праці та предметів праці. Разом у сукупності вони становлять виробничі засоби підприємства, які поділяються на основні та оборотні. В економічній теорії замість терміну "необоротні активи" використовується категорія "основний капітал", оскільки поняття активу тут взагалі не використовується. Під основним капіталом розуміється частина продуктивного капіталу у формі засобів праці, що функціонує у виробничому процесі протягом багатьох кругооборотів, яка частково, в міру зношування, переносять свою вартість на новостворений продукт, відтворюючись через кілька виробничих циклів [6].
Це визначення, на наш погляд, не є коректним, оскільки не відповідає сучасним економічним реаліям через те, що тут враховані тільки матеріальні економічні ресурси підприємства, що виражені у формі основних засобів. Натомість у представлену економічну категорію необхідно враховувати і нематеріальні ресурси, а також й довгострокові фінансові інвестиції. Згідно з П(С)БО 2 "Баланс" необоротними активами є всі активи, які не є оборотними. Таке визначення є складним для сприйняття, оскільки неможливо ідентифікувати конкретні ознаки, які притаманні лише необоротним активами, не використовуючи визначення оборотних активів. Інші підходи до трактування необоротних активів у законодавчо-нормативних актах України наведено у табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Визначення поняття "необоротні активи" у законодавчо-нормативних актах України
|
Дефініція необоротних активів |
Законодавчо-нормативний акт |
|
Всі активи, які не є оборотними |
П(С)БО 2 "Баланс", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня 1999 року, зі змінами та доповненнями (п.4) |
|
Матеріальні та нематеріальні ресурси, які закріплюються за підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління і забезпечують провадження його основної діяльності та строк корисної експлуатації яких становить більше одного року або операційного циклу, якщо він більший, ніж рік |
Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затверджене наказом Фонду Державного майна України № 1954 від 28 грудня 2010 року (п. 3) |
|
Основні засоби (необоротні матеріальні активи) та нематеріальні активи |
Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затверджена Постановою Правління НБУ № 480 від 20 грудня 2005 року, зі змінами та доповненнями (п. 1.4) |
З вищезазначеного можна зробити висновок про неоднозначність тлумачення терміну «необоротні активи». Крім того, більшість вітчизняних науковців наголошують на тому, що поділ активів на оборотні та необоротні є умовним, оскільки всі засоби знаходяться в обороті, різниця лише полягає у тривалості оборотного циклу.
Отже, необоротні активи, тобто основний капітал господарюючого суб’єкту є складовою активу (майна) підприємства. В іноземній економічній та обліковій практиці поняття «необоротні активи» позначають різними термінами, що випливає з особливостей перекладу з різних мов світу. Наприклад, англійською мовою необоротні активи можуть називатися non-current assets (необоротні активи), fixed assets (фіксовані активи), long-term assets (довгострокові активи) тощо
Для правильного визначення поняття «необоротні активи» та розкриття їх сутності слід в першу чергу дослідити, що розуміють під цим терміном в різних науках економічної групи. В економічній теорії, фінансах, бухгалтерському обліку по різному розглядають їх, по різному трактують поняття, навіть зустрічаємо різну назву терміну, який є об'єднуючим для засобів довгострокового користування.
Техніко-економічні показники формувального відділення ливарного цеху
Литво є одним з найстаріших способів, яким
ще в старовині користувалися для виробництва металевих виробів - спочатку з
міді і бронзи, потім з чавуну, а пізніше із сталі та інших сплавів.
В нашій країні високими темпами ростуть
об'єм ...
Світова фінансово-економічна криза 2008-2010 рр. та її наслідки для України
Світова фінансово-економічна криза 2008-2010 рр. в науковому світі
вважається чи не найбільшим потрясінням із часів економічної депресії 1930-х
років. Криза висвітлила реальні проблеми економік багатьох країн світу, в тому
числі і Укра ...