Економічний механізм формування і використання необоротних активів

• склад устаткування і його кількість за видами;

• техиіко-економічні показники використання машин і устаткування;

• виробнича площа підприємства;

• фонд часу роботи устаткування;

• експлуатаційні можливості машин і устаткування.

Ступінь використання виробничої потужності визначається як співвідношення фактичного обсягу випуску продукції і величини виробничої потужності підприємства.

Отже, в ході написання статті були розкриті і поставлені задачі і питання.

У роботі були ретельно вивчені питання, пов'язані з визначенням основних засобів,методикою аналізу використання .

Так, було дане визначення основних засобів як частини виробничих фондів, яка бере участь в процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на продукт, що виготовляється поступово, по частинах, по мірі використання.

Основні засоби діляться на виробничі і невиробничі. До основних виробничих засобів відносять засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, а до невиробничих - ті основні засоби, які створюють умови для життя працівників. Особлива увага приділяється діленню основних засобів на активну і пасивну частину. Збільшення частки активної частини основних засобів сприяє підвищенню показників випуску продукції і економічної ефективності діяльності підприємства.

Для більш ефективного використання основних коштів можа прийняти наступні заходи: введення в дію не встановленого обладнання, скорочення цілодобових і внутрьозмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивне використання обладнання, впровадження заходів НТП, підвищення кваліфікації робочого персоналу і інш.

Для визначення потреби у прирості необоротних активів у випадку їх розширеного відтворення аналізуються:

¾ необхідні додаткові площі та потужності для збільшення обсягів господарської діяльності;

¾ залишок необоротних активів на початок планового періоду;

¾ планове вибуття необоротних активів у зв”язку з їх фізичним та моральним зносом.

При цьому залучити в достатньому обсязі інформацію про ціну ресурсів та облікові оцінки вирочних засобів, так як в практиці фінансового менеджменту приріст необоротних активів завжди визначається лише у вартістних показниках.

Управління необоротними активами здійснюється по таким етапам: спочатку проводиться аналіз складу; сктруктури необоротних активів; сутність їх придатності; інтенсивності оновлення та ефективності використання. З цією метою визначаються наступні показники:

. Коефіцієнт участи операційних необоротних активів в загальній сумі активів підприємства:

Ку - коефіцієнт участі операційних необоротних активів в зазначеній сумі активів підприємства.

Ку= ; (1.12)

Де ВАс - середня вартість операційних необоротних активів.

ОАс - середня вартість оборотних активів.

Визначений коефіцієнт розраховується в динаміці. Якщо при порівнянні зазначення цього коефіцієнта збільшується, то це позитивно характеризує роботу підприємства, якщо навпаки - негативно.

. Коефіцієнт зносу:

Кз= ; (1.13)

Де Кз - коефіцієнт зносу необоротних активів на кінець аналізує мого періоду.

Зк - сума зносу. ВАс - середня вартість необоротних активів.

Даний коефіцієнт характеризує сутність фізичного зносу необоротних активів. Цей показник розраховується в динаміці. Збільшення коефіцієнту зносу звітного періоду у порівнянні з минулим періодом негативно характеризує роботу підприємства, а зменшення - навпаки позитивно.

. Коефіцієнт придатності необоротних активів:

Кп= ; (1.14)

Де Кп - коефіцієнт придатності необоротних активів. ВАз - залишкова вартість необоротних активів. ВАп - первісна вартість необоротних активів.

Подібні статті по економіці

Нормування праці в сільському господарстві
Нормування - найважливіший елемент наукової організації праці, що дозволяє правильно вирішувати питання розподілу і кооперації праці, розстановки робочої сили, організації та обслуговування робочих місць. Науково обгрунтовані норми спр ...

Стратегія економічної безпеки України
Вважаючи об´єктом стратегії соціально-економічну систему в цілому, а суб´єктом - державу як виразника інтересів суспільства, фундаментальним критерієм ефективності державної стратегії можна визнати національну безпеку, яка с ...