. Установи, що займаються штучним заплідненням, зобов’язати використовувати матеріал, узятий виключно від представників здорової групи населення.
Ще раз оцінюючи соціально-демографічну ситуацію у Вінницькій області, можна сказати, що область останні роки переживає стан демографічної кризи. Такий висновок дають можливість зробити ті тенденції, що спостерігаються.
По-перше, перевага смертності над народжуваністю. Причинами цього є дорожнеча, інфляція, загальний низький рівень життя населення, зміна системи цінностей і т. ін. Зниження рівня життя і втрата опори на звичні соціальні інституції, невпевненість у майбутньому сім’ї призвели багатьох людей до перегляду своїх шлюбних і репродуктивних планів. Вкрай песимістичні прогнози пророкують навіть вимирання населення України як такого.
По-друге, і це є наслідком першого, спостерігається старіння населення, а це значить старіння працюючого його складу. Звідси можуть виникати проблеми, які пов’язані безпосередньо з працівниками: зниження працездатності, певний консерватизм, несприйняття нових ідей і технологій, необхідність активізації служби соціального захисту і допомоги і т. ін.
По-третє, перевага чисельності жіночого населення над чоловічим. Ця тенденція намітилася ще після Великої Вітчизняної війни і дотепер це співвідношення не вирівнялося.
По-четверте, тенденції, пов’язані з низкою проблем сім’ї. Серед них: зростання альтернативних шлюбних форм сім’ї, велика кількість одинаків (незаміжніх, нежонатих), перехід до молодіжної сім’ї. Це пов’язано зі зниженням рівня життя, втратою опори на звичні соціальні інституції, невпевненістю у майбутньому сім’ї.
По-п’яте, тенденція до еміграції, що впливає на зниження чисельності населення України. Це тривожний симптом, адже більшість тих, хто виїздить, - молоді й добре освічені люди. Їх від’їзд істотно знижує якість трудового, демографічного та інтелектуального потенціалу України. Досягнувши на певному етапі критичної маси, цей процес створює серйозні перешкоди для національного відродження країни.
Наявність вищезазначених проблем свідчить про необхідність проведення певним чином спрямованої демографічної політики.
Демографічна політика - це частина політики народонаселення, яка включає економічні, соціальні та юридичні заходи, що впливають на демографічні процеси, і спрямована на досягнення у довгостроковій перспективі бажаного характеру процесів природного відновлення генерацій.
Найважливішими напрямами демографічної політики Вінницької області мають бути:
- охорона материнства та дитинства;
- поліпшення матеріального стану багатодітних та малозабезпечених сімей;
- організація та вдосконалення служби побуту;
- надання безплатної медичної допомоги;
- збільшення грошових виплат у разі народження дитини;
- надання пільг молодим сім’ям;
- створення сприятливих умов для творчого розвитку спеціалістів у всіх галузях суспільства і т.ін.
З усіх вікових груп найбільш проблемною є така соціально-демографічна спільнота, як молодь, тому на її особливостях ми зосередимо свою увагу.
Молодь - це соціально-демографічна спільнота, яка має свої специфічні фізіологічні, психологічні, культурно-освітні властивості. Основним змістом розвитку молодої людини є перехід від фізіологічної до соціальної зрілості, пошук свого місця в суспільстві, формування поглядів, навичок поведінки, соціальних зв’язків. У той же час їй притаманні відносна нестабільність соціального стану, мінливість життєвих настанов, відсутність вибіркового ставлення до джерел інформації. Засвоєння будь-яких поглядів у молоді тісно пов’язане з почуттями, емоціями, настроєм, з природними і духовними потребами. Молода людина зазвичай легко сприймає і робить своїми ті цінності, що відповідають її потребам, викликають почуття задоволення чи приглушують почуття незадоволеності.
Молодь - спільнота специфічна, тому що її істотні характеристики перебувають у стані формування і становлення. Цей період у житті людини позначається певними віковими межами. В радянській і західній соціології існує кілька визначень цих меж. Так, на Заході молодь - це люди віком від 12 до 30 років, причому 12-18 років - це етап юності, 19-30 років - молоді люди на порозі дорослого життя. У радянській соціології досить довго віковими межами молоді вважалися від 16 до 30 років, від моменту повноліття до набуття рис зрілої людини. Але зі зміною критеріїв, змінюється і віковий молодіжний інтервал. Нижчою межею є 14 років, що пов’язано з настанням працездатності людини і залученням її до трудової соціалізації, з можливим початком самостійного життя. Верхньою межею нині називають 35 років.
Теоретичні підходи щодо регіонального розвитку сфери туризму як складової економіки регіону
Актуальність
теми. Розвиток рекреаційно-туристичної сфери для багатьох країн є на сьогодні
однією з головних задач. Україна, яка розташована в центрі Європи на перехресті
транспортних шляхів, і яка має для поступального розвитку своєї ...
Теорія соціально-технологічної парадигми як методологія визначення пріоритетів економічного розвитку України
Сьогодні
часто лунають заклики, що українське суспільство повинно дати принципові
відповіді на стратегічні виклики часу. Але у чому, власне, полягають ці
виклики? І що треба робити для адекватної відповіді? Розглянемо ці питання
через при ...