- просту схему електричних з'єднань і автоматичного управління.
Разом з тим, схемі (рис. 4.2, в) властиві і недоліки:
- вплив відхилень і коливань напруги і частоти зовнішньої мережа на роботу електроприймачів, включених на шини гарантованого живлення;
- втрати кінетичної енергії маховика на живлення можливого короткого замикання в колі основного джерела до моменту виключення автоматичного вимикача QF1;
- необхідність в проведенні синхронізації при пуску УГЖ і при зворотному переході живлення на основне джерело (при пуску розкручування маховика здійснюється дизелем, і включення можливо тільки по команді синхронізатора).
Для обох схем (рис. 4.2, б і рис. 4.2, в) певні складнощі пов'язані з наявністю муфти зчеплення.
Деякі з перерахованих вище недоліків можливо усунути, застосовуючи комбіновану схему УГЖ, представлену на рис. 4.3.
В комбінованій схемі окрім резервного дизель-генератора передбачений двигун-генератор на базі асинхронного двигуна М і синхронного генератора G2 з інерційним маховиком. АД М вимикачем QF3 підключене паралельно введенню основного джерела (ОД). Синхроний генератор G2 підключений вимикачем QF4 до ШГЖ.
Кожний з агрегатів в схемі (рис. 4.3) володіє на перший погляд меншими габаритами і масою в порівнянні з такими ж агрегатами в схемах (рис. 4.2, б і рис. 4.2, в). Проте ця перевага по суті зводиться до нуля у зв'язку з тим, що час запуску резервного дизель-генератора практично на порядок вище за час пуску дизеля в УГЖ (рис. 4.2, в). У зв'язку з цим необхідно значно збільшувати момент інерції, а значить і масу маховика, що у свою чергу вимагає збільшення потужності асинхронного двигуна М двигун-генератора, а значить і збільшення потужності резервного дизель-генератора. Крім того, система, виконана і схемі (рис. 4.3), має уявну високу надійність електропостачання. Фактична надійність електропостачання електроприймачів при живленні від основного джерела визначається надійністю двох послідовно включених електричних машин, а при живленні від дизель-генератора - надійністю трьох послідовно включених електричних машин.
Втрати енергії в комбінованій схемі при живленні електроприймачів від основного джерела досягають 25% Рном, споживачів УГЖ, а при живленні від дизель-генератора через двигатэль-генератор коефіцієнт корисної дії системи на 30 % нижче, ніж у системи, виконаної по схемі (рис. 4.2, в). Це у свою чергу приводить до збільшення потужності резервного дизель-генератора.
При визначенні моменту інерції маховика необхідно враховувати величину допустимого зниження частоти, потужність навантаження, частоту обертання маховика, час, протягом якого резервне джерело може прийняти навантаження, і коефіцієнт корисної дії перетворювача енергії. У випадку, якщо необхідна величина кінетичної енергії маховика Wк відома, масу маховика mм, радіус якого рівний Rм, для заданого діапазону частот обертання в розрядному циклі можна визначити по формулі:
(4.1)
де - коефіцієнт корисної дії перетворювача енергії в розрядному циклі;
, - максимальна і мінімальна частоти обертання маховика в розрядному циклі.
Портфельний аналіз у системі прийняття рішень про перспективи збільшення підприємницького потенціалу
портфельний аналіз
виробничий потенціал
Ефективне управління діяльністю підприємства значною мірою визначається
рівнем розвитку проведення портфельного аналізу у системі прийняття рішень про
перспективи збільшення підприємницького потен ...
Теоретичні засади методики аналізу фінансових інвестицій
Відомо,
що основна мета діяльності кожного підприємства полягає у отриманні найбільшого
прибутку. В процесі інвестиційної діяльності підприємство повинно так
спланувати свою діяльність, щоб при найменшій сумі вкладень отримати найбільш ...