Як ми вже знаємо, до найвідоміших теорій мотивації можна віднести такі:
теорія ієрархій потреб Абрахама Маслоу;
теорія потреб Девіда МакКлеланда;
теорія мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга;
теорія очікувань (сподівань) В. Врума;
теорія справедливості С. Адамса;
- модель Портера - Лоулера.
Далі проаналізуємо застосування кожної з теорій у редакції журналу «OOPS!».
Теорія А. Маслоу - результати цього вчення найбільше використовуються керівниками при побудові системи мотивації.
Керівники редакції багато уваги приділяють потребам вищого рівня. Це проявляється у:
спрямуванні зусиль на створення гарної атмосфери в колективі, що допомагає у створенні міжусобних контактів працівників організації.
Це проявляється у можливості вільного спілкування працівників під час робочого дня, налагодження зв’язку(телефонного, Інтернет) між працівниками;
активно йде підтримка виникнення неформальних груп у організації, а саме: можливість для працівників вільно спілкуватися, створювати групи, та виконувати певні завдання у цій групі;
іноді працівники отримують додаткові повноваження, що дозволяє їм відчути себе більш важливим у організації. А саме журналіст може отримати можливість сам обрати тему статті, без настанов редактора чи менеджери можуть отримати більше працівників у своє підпорядкування і керуючи більшою групою людей, він отримає можливість краще проявити себе. Також кожний працівник, який добре себе зарекомендував, може отримати можливість створення нового проекту у рамках видавничого дому;
надання можливості працівникам переходити на вищі посади не тільки у рамках редакції «OOPS!», а й у межах всього видавничого дому. Видавничий дім активно практикує перехід працівників на вищі посади, якщо людина проявила себе дуже гарно, вона може потрапити на посаду у більш престижному журналі чи у керівництво самого видавничого дому, тобто вже буде контролювати діяльність не одного журналу, а всіх видань компанії.
Зрозуміло, що без виконання потреб нижчого рівня працівник не буде звертати увагу на атмосферу та можливості росту, його більше хвилюватиме його безпека та заробітна плата. Для цього в організації існує штатний розклад в якому прописана заробітна платня для кожного працівника і існують правила, дотримуючись яких, працівник не втратить роботу - це гарантує йому стабільність і безпеку.
Теорія Мак Клелланда - досить активно використовується в системі мотивації редакції «OOPS!». Наприклад, потреба влади може бути реалізована можливістю переходу на вищі посади у компанії. Це можливо, якщо працівник наполегливо працює і проявляє свої лідерські якості. У цьому випадку він отримує можливість перейти на керівні посади видавничого дому чи почати створювати та вести свій власний проект у рамках видавничого дому.
Щодо потреби успіху, то кожний працівник має свої завдання і якщо він виконує їх гарно і вчасно, то може отримати премію та визнання, похвали від керівника. І чим важливіше завдання, яке виконував працівник, тим більше його нагорода, і тим більше визнання він отримує від колег. Тим самим реалізується потреба в успіху. Рівень ризику тут мінімальний, що є бажаним для людей з потребою успіху.
Потреба причетності задовольняється в організації досить вміло завдяки наданню працівникам можливості вільно спілкуватися під час роботи, проведенняю корпоративних свят, поїздок, досить добре налагоджений канал спілкування між різними підрозділами. На кожне свято видавничий дім проводить корпоративні вечірки, на яких працівники мають змогу спілкуватися, відпочивати. Часті наради всієї редакції дозволяють всім працівникам різних підрозділів знати один одного та спілкуватися.
Соціально-економічні наслідки інфляції
Фінансова система є одним з найвпливовіших важелів
макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають
змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади
кожної країни спрямована на заб ...
Портфельний аналіз у системі прийняття рішень про перспективи збільшення підприємницького потенціалу
портфельний аналіз
виробничий потенціал
Ефективне управління діяльністю підприємства значною мірою визначається
рівнем розвитку проведення портфельного аналізу у системі прийняття рішень про
перспективи збільшення підприємницького потен ...