Ейген Бем-Баверк про граничну корисність

Найвідоміший представник австрійської школи Ейген

Бем-Баверк

у працях "Критична історія теорій доходу з капіталу" (1884), «Основи теорії цінності господарських благ» (1886), «Капітал і прибуток» (1889), «Теорія Карла Маркса та її критики» (1896), "Позитивна теорія капіталу" (1891), а також у інших своїх дослідженнях дав ширший варіант нової теорії, доповнивши її, зокрема, суб'єктивістською концепцією процента.

Найважливіші економічні ідеї Е. Бем-Баверка, які засновані на принципах граничної корисності, знайшли відображення у: теорії цінності, теорії ціноутворення, теорії капіталу, концепції відсотку, теорії очікування.

Теорія цінності Е. Бем-Баверка висунена замість трудової теорії вартості К. Маркса. Згідно цієї теорії цінність благ визначається суб’єктивною оцінкою споживача. У теорії цінності вчений:

критикував трудову теорію вартості, пояснював її помилковість і нікчемність [4, с. 40]. Е. Бем-Баверк вважав, що вартість (цінність) товару визначається не працею, що витрачена на виробництво товарів, а граничною корисністю;

розвивав поняття цінності. Е. Бем-Баверк стверджував, що:

цінність - це суб’єктивна корисність, або судження про значимість господарських благ, що знаходяться в розпорядженні людей. ”Цінність речі, - підкреслював Е. Бем-Баверк, - вимірюється величиною граничної корисності цієї речі. Це положення є центральним у нашій теорії цінності. Все подальше пов’язується з ним і виводиться з нього” [4, с. 279];

величина цінності залежить від ставлення суб’єкта до тих благ і від обставин, в яких він знаходиться. Вчений на прикладі показав різницю в цінності стакана води у фонтана і в пустелі;

основою цінності е найменша корисність, яка дозволяє в конкретних господарських умовах раціонально використовувати дану річ. „Ми приймаємо за мірило цінності, - писав Е. Бем-Баверк, - найменшу корисність, заради одержання якої уявляється ще вигідним з господарської точки зору використовувати дану річ” [4, c. 279].

У процесі дослідження цінності Е. Бем-Баверк:

проілюстрував ідею вимірювання цінності речі величиною граничної корисності цієї речи за допомогою прикладу, логіка якого така. Самотній поселенець, хатинка якого ізольована від світу первісним лісом, розраховує, як йому використати п’ять мішків зібраного зі свого поля зерна. Перший мішок необхідний йому, щоб не померти з голоду до наступного врожаю; другий - щоб покращити своє харчування з метою збереження здоров’я і сил; третій - щоб відгодувати птахів і мати в раціоні м’ясо; четвертий - має піти на приготування пшеничної горілки; п’ятий - на корм декількох папуг, базікання яких йому подобається слухати;

обґрунтував свій спосіб визначення сумарної (сукупної) граничної корисності запасу благ, відмінний від мультиплікативного способу Ф. Візера.

Погоджуючись з Ф. Візером з приводу того, що корисність води в кожному із п’яти відер дорівнює граничної корисності останнього відра, водночас Е. Бем-Баверк не погодився з його способом обчислення сумарної корисності всіх відер разом. На думку вченого, коли обчислюється сукупна корисність всього запасу, то для кожної окремої порції необхідно враховувати її власну граничну корисність. Інакше кажучи, кожне відро води має фігурувати у сукупної корисності так, ніби воно було останньою, граничною порцією. „Задоволення тримати папуг + вживання пшеничної горілки + споживання м’яса + збереження здоров'я + підтримка життя - сума, яка не в п’ять разів, а безкінечно більше задоволення тримати папуг” [4, с. 286]. Як відмічає Є. Майбурд, сучасна економічна наука визнала вірними міркування Е. Бем-Баверка [11, с. 377].

Подібні статті по економіці

Населення та трудові ресурси України
Чисельність населення і його структура визначає розмір і склад трудових ресурсів. Трудові ресурси - частина населення країни, яка має відповідний фізичний розвиток, знання і практичний досвід роботи, які потенційно можуть бути використ ...

Соціально-економічні наслідки інфляції
Фінансова система є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на заб ...