по-друге, використання в якості головного об’єкта дослідження не суспільного виробництва та індивідуального господарства;
по-третє, визнання примату споживання над виробництвом.
Головним недоліком Австрійської школи виявилося те, що при визначенні
вартості вона абстрагувалася від виробництва - вирішальної умови утворення вартості і від праці - єдиного її джерела. Як наголошувалося, австрійці основною проблемою політекономії проголосили дослідження раціонального розподілу обмежених ресурсів, або відношення людини до речі, в умовах заданості рівня виробництва. Товар в їх концепції виступає вже в готовому вигляді, тому основні економічні закономірності виводяться з аналізу обміну. Оголошуючи рідкість товару чинником вартості, австрійські економісти ставили все з ніг на голову. Насправді відносна рідкість товарів сама визначається їх вартістю. Теоретики австрійської школи обґрунтовували свою теорію граничної корисності, посилаючись на рідкісні, невідтворні товари. Але це так само сумнівно, як і спроба вирішувати проблему ціноутворення на нежилому острові. Адже очевидно, що сама гранична корисність припускає наявність запасів у продавця, що в свою чергу припускає постійне їх виробництво. Отже, використовування принципу рідкості і ізольованості господарства для вирішення проблеми цінності неприйнятне.
На сучасному етапі склалися об'єктивні передумови для синтезу трудової теорії вартості і відносної виделенності. Поки праця є визначальною субстанцією для збільшення суспільного багатства, трудова теорія вартості займає очолююче положення. Але у міру того, як ця роль переходить до інтелектуальних здібностей людини, тобто до нетрудових чинників, на перше місце виходить маржіналізм, причому трудова детермінанта залишається деяким базисним обмежувачем, який дає про себе знати тоді, коли люди починають ігнорувати ці обмеження. Відповідно, і трудова теорія вартості стає всього лише глибинною основою, яка у міру проходження до постіндустріального суспільства все менше описує конкретні економічні реалії, і тоді на перший план виходить теорія граничної корисності.
Як бачимо, теорія австрійців продовжує жити і наш час, причому знаходить застосування не тільки в своєму класичному вигляді, але і, що дуже важливе, в синтезі з іншими теоріями. Це дає можливість одержати якісно нові методи аналізу, вивчення і прогнозування економічних процесів і явищ, які на сучасному етапі дозволять якнайповніші виконувати свої функції.
Комплексна оцінка фінансового стану суб'єкта господарювання на прикладі ТДВ Трембіта
За
умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав
суб'єктів господарювання у галузі фінансово-економічної діяльності значно
зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану суб'єктів
госп ...
Нормування праці на підприємсті
Праця являє собою доцільну діяльність людей, ціллю якої є створення матеріальних і духовних благ. Затрати праці на створення цих цінностей повинні мати кількісну оцінку, тому, що в масштабі суспільства дістають визнання тільки ті з них, що відповідаю ...