Показники використання основних виробничих активів переважно поділяються на дві великі групи - натуральні та вартісні. Іноді додатково виокремлюють ще одну групу показників - умовно-натуральні. До натуральних показників належить продуктивність на одиницю часу роботи устаткування, машини чи механізму. Така продуктивність називається технологічною і вимірюється в натуральних одиницях (шт./рік; км/рік; т/рік). Вона заноситься в технічний паспорт основного фонду.
Натуральні показники використання основних виробничих фондів є найбільш вірогідними, але вони не дають змоги реально оцінити ступінь використання основних фондів різних видів. Так, неможливо порівняти продуктивність доменної печі та металорізального верстата. З метою усунення таких незручностей на деяких підприємствах застосовують умовно-натуральні показники. Їх сутність полягає в тому, що продуктивність устаткування, яке має на підприємстві найбільшу питому вагу, беруть за базову. На її основі спочатку розраховують індекси зведення, а потім, з урахуванням цих індексів - продуктивність іншого устаткування. У результаті отримують продуктивність в умовно-натуральних одиницях.
Натуральні та умовно-натуральні показники використання необоротних активів застосовують для активної їх частини. Проте визначити в натуральних одиницях продуктивність будинків, споруд тощо практично неможливо. З огляду на вказане для визначення ефективності використання всіх необоротних активів застосовують вартісні показники.
Оцінку ефективності використання основних засобів здійснюють за такими основними показниками:
а) фондовіддача основних засобів, яку розраховують як відношення обсягу виготовленої продукції за звітний період до середньої вартості основних засобів за цей же період;
б) рентабельність основних засобів, що обчислюється (у відсотках) діленням прибутку підприємства за звітний період на середню вартість основних засобів за цей же період.
Ефективність функціонування підприємства забезпечується при високому рівні оновлення основних засобів, підвищенні коефіцієнта їх придатності, зростанні показників фондовіддачі та рентабельності основних засобів і зниженні показника фондомісткості виробництва.
Характеризуючи якісний стан необоротних активів, визначають також показниками фондозабезпеченості, фондоозброєності та механізації праці. Так, для вивчення динаміки кількісного і якісного стану основних засобів ТОВ «Агроград В» використовують абсолютні показники первісної та залишкової вартості основних засобів, зносу, надходження та вибуття основних засобів, а також коефіцієнти здатності, зносу, оновлення, вибуття та приросту основних засобів, фондозабез-печеності, фондоозброєності та механізації праці працівників підприємства.
Важливою складовою аналізу якісного стану необоротних активів виступає оцінка їх технічного стану. Для характеристики вікової структури всього парку устаткування проводиться групування машин і устаткування за терміном експлуатації. Технічний стан у непрямій формі визначається його віковим складом, який характеризує питому вагу вікової групи у загальній кількості одиниць даного виду устаткування.
Підвищення частки прогресивного устаткування, в свою чергу, сприяє впровадженню сучасних прогресивних технологій. Оцінюючи технічний рівень необоротних активів, доцільно розглянути організацію ремонту, модернізації засобів праці і виконання ремонтних робіт, звертаючи увагу на виконання ремонтних робіт у строк, високу якість ремонту, його економність. Для аналізу ступеня задоволення технічних потреб за основу розрахунку беруть величину виробничої потужності, яка визначається за продуктивністю активної частини основних засобів господарюючого субєкту. При цьому, здійснюючи економічний аналіз, необхідно враховувати виділення технологічної, виробничої та загальногосподарської системи засобів ТОВ «Агроград В».
Структура необоротних активів, що забезпечує технологічний процес поточного виробництва, визначає технологічну систему основних засобів. Виробнича система охоплює як технологічну систему, так й необхідну інфраструктуру основних засобів для функціонування технологічної системи. А загальногосподарська система засобів містить виробничу систему, інфраструктуру основних засобів, які забезпечують повноцінну життєдіяльність субєкту господарювання і створюють умови для її постійного прогресу. Для перелічених систем необхідна збалансованість. Як нестача, так і надлишок необоротних активів за будь-якою системою або обмежують ділову активність підприємства, або формують непродуктивні витрати.
Одним із узагальнювальних показників ефективності використання основних засобів є фондовіддача, зростання якої є одним з факторів інтеисивного зростання обсягу виробленої продукції (формула 3.1):
Ф =ЧД/СрВоз , (3.1)
де ЧД - чистий дохід;
Стратегія економічної безпеки України
Вважаючи об´єктом стратегії соціально-економічну систему в цілому, а суб´єктом - державу як
виразника інтересів суспільства, фундаментальним критерієм ефективності
державної стратегії можна визнати національну безпеку, яка с ...
Оцінка демографічного потенціалу регіону
Основа кожної держави - це населення, люди, які є її
громадянами, носіями державного суверенітету. Нормальний розвиток держави
неможливий без достатньої кількості населення, його працересурсного та
інтелектуального потенціалу, виробни ...