Розділи економіки

Особливості відтворення в аграрній сфері економіки

У зв’язку з тим, що відтворення в аграрному секторі економіки обумовлене природними процесами, роботи технологічного циклу з вирощування сільськогосподарських культур і догляду за твари­нами розподілені протягом усього року з інтервалами, які визнача­ються природою, причому природні фактори значно коригують ка­лендарні плани проведення сільськогосподарських робіт. Якщо в Україні в зоні Лісостепу посів ранніх зернових культур господар­ства проводили з 1 по 5 квітня поточного року, то в наступному році ці роботи можуть виконуватись з 25 по 30 березня або з 5 по 10 квітня залежно від погоди, температури повітря, готовності грунту, швидкості й напрямку вітру тощо.

Тому сучасний менеджер повинен усвідомити необхідність прийняття нестандартних рішень, враховуючи різноманітні факто­ри з тим, щоб забезпечити своєчасне проведення сільськогоспо­дарських робіт, пристосовуючи ритм виробництва до ритму приро­ди. Так, якщо в промисловості несвоєчасне виконання технологіч­них операцій впливає на затримку виготовлення продукту, то в сільському господарстві це призводить до прямих значних втрат втіленої в неї праці, а це позначається на результативності функціо­нування підприємств та можливостях нагромадження.

Особливістю відтворення в аграрному секторі економіки є те, що частина продукту виробництва може бути використана безпо­середньо для розширення виробництва як його умови, не набува­ючи товарної форми. Частина продукту може ввійти в наступному періоді як засіб виробництва, також не набуваючи товарної фор­ми. Це обумовлено тим, що виготовлений продукт, у тому числі й додатковий, не відрізняється за своєю споживною вартістю від засобів виробництва, які функціонують у процесі виробництва, що визначається характером споживної вартості: входить вона у ви­робництва як його умова в певному підприємстві, якому належить, чи буде реалізована. У зв’язку з тим нагромадження і розширене відтворення збігаються.

Можливість більш високих темпів відтворення в сільськогос­подарському виробництві випливає з особливостей його матеріальної природи. При відповідному розвитку біологічних наук і промисло­вості продуктивність сільського господарства зростатиме відносно швидше, ніж у промисловості, оскільки в сільському господарстві поряд з людиною об’єктивно діють сили природи. Вміле викорис­тання їх на основі сучасної науково-технічної революції є одним з важливих напрямів соціальне-економічного прогресу суспільства.

Суб’єкти ринкового господарства, які вкладають капітал в сільське господарство, значною мірою обмежені вибором — що виробляти, насамперед умовами природно-кліматичних зон. Загальним пра­вилом є зональна спеціалізація культур і поєднання відповідних на­прямів рослинництва і тваринництва. У зв’язку з тим на питання, що виробляти, можна відповісти — виробляти ті продукти, для яких най­сприятливіші умови відповідно до зональної спеціалізації і які мають найвищу врожайність. Наприклад, високі врожаї соняшнику, рици­ни, коріандру можна одержати в районах Степу України. В Поліссі природні умови для їх вирощування непридатні. Тут доцільно виро­щувати картоплю, льон, кукурудзу на зелений корм тощо, Вибір ос­новних галузей необхідно вміло поєднувати з допоміжними, з галу­зями з переробки сільськогосподарської продукції, з промислами.

Земля як головний і обов’язковий засіб виробництва в аграрно­му секторі економіки обмежена в просторі. Обмеженість земель­ного фонду сільськогосподарського призначення і зростаючі потреби в продуктах харчування обумовлюють необхідність тільки інтенсивного типу відтворення. Тим більше, що землі сільсько­господарського призначення постійно скорочуються. Ось чому інтен­сифікація сільськогосподарського виробництва є безальтернативним перспективним напрямом його розвитку.

Виходячи з цього в процесі відтворення фонд нагромадження використовується для розширення виробництва інтенсивним шля­хом, додатковими вкладеннями на одиницю земельної площі живої праці та капіталу. Проте здійснення цих витрат можливе лише на основі науково-технічного прогресу. Останній тісно пов’язаний з процесом нагромадження.

Реалізація наукових і технічних досягнень, новітніх технологій в дуже обмежених розмірах може проходити на основі простого від­творення і впливати на продуктивність праці та ефективність ви­робництва. В своїй основі технічний і технологічний прогрес здійснюється в процесі нагромадження, є його неодмінною умовою: збільшення засобів виробництва, підвищення їх технічної доскона­лості і поліпшення технології використання забезпечують докорінні зміни умов виробництва, розвиток якісно нових продуктивних сил. Виходячи з цього темпи технічного і технологічного прогресу ви­значаються розмірами нагромадження. Найсуттєвіший в даному ви­падку зворотний зв’язок: темпи технічного і технологічного прогре­су виступають верхньою межею величини фонду нагромадження.

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Інвестиційна модель Дж. М. Кейнса
З часів зародження економіки, одна з напруженіших дискусій ведеться навколо питання: чи існує в економіці тенденція про довгострокову рівновагу з повною зайнятістю. Застосовуючи сучасну економічну мову, визначимо "як класичні теорії і ...

Співвідношення ринкових і державних методів регулювання економіки
державний регулювання німецький економіка Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що самостійна Україна з 1991 року поступово змінює суспільно-економічну формацію з „розвитого соціалізму” з загальнонародною власністю на засоби ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2024 рік.