Розділи економіки

Особливості відтворення в аграрній сфері економіки

У сільськогосподарському виробництві економічний процес від­творення незалежно від його суспільного характеру завжди пере­плітається з природним. Тому раціональне управління в цій галузі вимагає знань і вмілого використання не лише економічних зако­нів, а й законів природи. Тісний взаємозв’язок економічних про­цесів з природними зумовлює значний вплив останніх на результа­ти господарської діяльності, що впливає на темпи відтворення.

Звідси можливість різкіших коливань темпів нагромадження порівняно з іншими галузями. Якщо в промисловості людина пов­ністю може впливати на процеси виробництва, то в сільському гос­подарстві така можливість обмежена, адже тут об’єктом діяльності людини є живі організми: рослини і тварини; біологічні процеси їх протікають за певними законами природи і об’єктивно вимагають пристосування всього ритму виробництва до ритму природи: до природного проходження виробничого процесу. У сільському гос­подарстві неможливо прискорити виробничий процес, як у про­мисловості. Це пояснюється тим, що предмети праці знаходяться під впливом природних процесів, протікання яких вимагає певного часу. При цьому процес праці переривається на час, необхідний для протікання біологічних процесів в предметах праці. Наприклад, час виробництва озимої пшениці становить 10 міс., а робочий пе­ріод місяць. Процес праці переривається в проміжках між сівбою, внесенням добрив, весняним боронуванням і збором урожаю. Звідси повільний оборот капіталу, зумовлений великою різницею між ча­сом виробництва і робочим періодом.

Велика різниця між часом виробництва і робочим періодом зумовлює таку особливість, як сезонність виробництва і використання трудових ресурсів і техніки. У певних межах її можна зглад­жувати виготовленням інших продуктів, які мають неоднаковий час виробництва і робочий період. Йдеться про таке відтворення та організацію виробництва, що поєднує основні й допоміжні галузі, промислові підприємства і промисли залежно від економічних і природних умов.

На відтворення в аграрному секторі економіки суттєво впливає родючість землі. В сільському господарстві земля є головним засобом виробництва, при правильному використанні вона постійно відновлює свою родючість, більше того, якісно поліпшується. В результаті різниці в природних умовах, насамперед різної родючості землі, на відміну від інших галузей праця однакової кваліфікації та фондоозброєності дає різні результати, тобто продуктивність праці визначається тут передусім продуктивністю природних факторів.

Отже, за інших рівних умов темпи відтворення залежать від при­роди і родючості землі. Вплив природних факторів на результати виробництва можна обмежити розвитком продуктивних сил. Йдеться про економічну родючість, підвищення якої досягається через раціо­нальне використання землі, систематичне впровадження нових тех­нологій, досягнень науки і техніки, поліпшення культури землероб­ства тощо. Маючи таку властивість, як родючість, земля безпосерєдньо впливає на результативність виробництва, а та обставина, що вона підвищується, передбачає підвищення темпів відтворення. Родючість грунтів, природні та біологічні процеси справляють значний вплив на спеціалізацію виробництва, на поєднання окре­мих галузей сільського господарства. Оптимальне поєднання їх характеризується відповідною технологією виробництва і, як наслі­док, визначеним набором засобів і предметів праці. У зв’язку з цим напрям капітальних і виробничих витрат в господарствах різної спеціалізації неоднаковий. Через це однією з найважливіших особливостей відтворення в аграрному секторі економіки є те, що фор­мування виробничого потенціалу цієї галузі здійснюється відповід­но до природних і економічних умов, неоднорідність яких, напри­клад, в Україні характерна не лише для грунтово-кліматичних зон Полісся, Лісостепу, Степу, а й для окремих областей і районів. Для кожного господарства відповідно до спеціалізації важливо встановити таку структуру засобів виробництва, яка б забезпечувала найбільший вихід валової та товарної продукції при низькій собі­вартості.

Визначення оптимального поєднання основних і допоміжних галузей, промислових підприємств і промислів вимагає формуван­ня відповідного виробничого потенціалу на основі досягнень на­уково-технічного прогресу з метою підвищення ефективності його функціонування, використовуючи ринкові механізми, що передба­чає в сільському господарстві не просто використання техніки, а й створення системи машин. Остання повинна враховувати можли­вості й специфіку виробництва кожного виду продукції в їх поєд­нанні, виходячи з принципу максимального використання робочих машин, агрегатів транспортних засобів. Дуже важливо також за­безпечувати максимальну кількість необхідних засобів виробництва в критичні строки з тим, щоб виконати всі роботи в оптимальний період і не допустити втрат врожаю внаслідок, наприклад, несвоє­часної оранки, боронування або затримки під час посіву чи зби­рання врожаю. Тому в сільському господарстві необхідна більш висока насиченість його засобами виробництва, більш висока фондо- і енергоозброєність праці.

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Зниження витрат промислових підприємств
Актуальність теми дослідження. Фінансовий результат діяльності будь-якого промислового підприємства, а також можливості його подальшого розвитку в основному залежать від розміру його витрат. Саме витрати є тим основним показником діяль ...

Стратегія сталого розвитку економіки України
План Маршалла (англ. Marshall Plan) - це програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни, висунута у 1947 держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом (вступила в дію у квітні 1948) [13]. Однією з цілей програми була п ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2021 рік.