Продуктивність праці - найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції і в кінцевому результаті прибутковості підприємства.
ПСП ім. Шевченка характеризується певним рівнем продуктивності праці, який може зростати під дією різноманітних факторів. Тому, безперечною умовою прогресу і розвитку виробництва є зростання продуктивності праці.
За останні роки (2002-2012 рр.) у ПСП ім. Шевченка продуктивність праці зменшилась майже у 1,5 рази. Починаючи з 2006р. темпи зниження продуктивності праці дещо уповільнились. Водночас необхідно відзначити, що з 2010 р. рівень продуктивності праці в підприємстві має тенденцію до підвищення. У 2012 р. порівняно з 2010р. рівень продуктивності праці в господарстві зріс на 81,7 %. Великими є відмінності у рівні продуктивності праці по галузях рослинництва і тваринництва, які до того ж посилюються. Високим рівнем продуктивності праці відзначується галузь рослинництва, в якій виробництво валової продукції на одного працівника становить - 57966,7 грн, і майже у два рази нижча продуктивність праці у тваринництві - 22309,5 грн.
Динаміка продуктивності праці в громадському тваринництві свідчить, що стрімке її зниження розпочалося з 2002 р. В цей період значно скоротилося виробництво продукції тваринництва, зменшилось навантаження худоби на працівника, а господарстві намагалися зберегти робочі місця на фермах. Починаючи з 2002 р. трудомісткість виробництва продукції в основних галузях тваринництва поступово знижується, що свідчить про підвищення продуктивності праці. У 2012 р. в порівнянні з 2010р. на одного працівника в галузі тваринництва вироблено валової продукції більше в 3,1 рази. Проте зменшення поголів'я на фермах зумовлює збільшення частки малопродуктивної ручної праці, а тому негативно впливає на динаміку продуктивності праці. Рівень продуктивності праці в окремих галузях ПСП ім. Шевченка формується під дією груп факторів: по-перше, тих, що впливають на урожайність або продуктивність худоби, а по-друге, таких, які змінюють затрати праці на гектар посіву чи голову худоби.
Прискорення темпів зростання продуктивності праці є однією з найголовніших умов підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Продуктивність праці в підприємстві формується під впливом багатьох факторів, серед яких можна виділити природні, технічні, організаційно-економічні та соціально-економічні.
Природні факторії значною мірою визначають рівень продуктивності сільськогосподарської праці. Так, від родючості землі залежать кінцеві результати сільськогосподарського виробництва та ефективність використання трудових ресурсів. Звідси одна й та сама кількість праці за різних природних умов може бути представлена більшим або меншим обсягом вироблених продуктів.
Технічні фактори включають удосконалення техніки її технології сільськогосподарського виробництва, зростання оснащеності підприємства засобами виробництва і підвищення їх надійності. Ці фактори відображають розвиток матеріально-технічної базиу ПСП ім. Шевченка на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення рівня фондоозброєності персоналу, що є основою зростання його продуктивності. Практика передових господарств, а також зарубіжний досвід свідчать, що фондоозброєність праці в сільському господарстві має вдвічі перевищувати її рівень у промисловості.
Організаційно-економічні факторії - це поглиблення спеціалізації і посилення концентрації сільськогосподарського виробництва, удосконалення системи управління та впровадження прогресивних форм організації виробництва і праці на підприємстві.
Соціально-економічні фактори - це поліпшення використання робочої сили на основі вдосконалення матеріального і морального стимулювання праці, підвищення кваліфікації працівників підприємства, зміцнення трудової і технологічної дисципліни. Внаслідок дії тих чи інших факторів виявляються невикористані можливості економії затрат праці і обґрунтовуються відповідні шляхи підвищення продуктивності праці в підприємстві.
Таким чином, можна виділити такі основні шляхи підвищення продуктивності праці персоналу аграрного підприємства: зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин; впровадження комплексної механізації виробництва; широке використання інтенсивних та індустріальних технологій в рослинництві і тваринництві; економічно обґрунтовані спеціалізація і концентрація виробництва на базі міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції; застосування прогресивних форм організації і оплати праці.
Проблема інвестування єкономіки України за рахунок внутрішніх резервів
Інвестиції є основою розвитку
підприємств, окремих галузей та економіки країни в цілому. Від уміння
інвестувати залежить розквіт чи занепад власного виробництва, можливості
вирішення соціальних й екологічних проблем, сучасний рівень і поте ...