Методи державного регулювання грошової маси

У прийнятті монетарних рішень Національний банк насамперед спирався на прогноз розвитку реального сектору економіки, платіжного балансу та фінансового ринку, який робитиметься на підставі ретельного аналізу широкого спектра макроекономічних, бюджетних та монетарних показників, їх взаємозв'язку і впливу на стабільність гривні з урахуванням можливих змін у тенденціях в майбутньому. На підставі розгляду прогнозних оцінок розвитку визначатиметься потреба у вжитті відповідних регулятивних заходів. Застосування гнучких механізмів курсоутворення обумовлює необхідність підвищення ефективності процентних важелів монетарного регулювання. Подальше посилення дієвості процентної політики також визначатиметься станом фондового ринку (який є ключовим елементом процентного каналу трансмісійного механізму грошово-кредитної політики) та темпами його посткризового відновлення.

У сучасних умовах необхідності регулювання рівня банківської ліквідності НБУ має намір запропонувати комерційним банкам новий вигляд рефінансування - так звані стимулюючі кредити строком від року до п'яти років. Такі ресурси регулятора банки зможуть направляти тільки на кредитування нових інвестиційних проектів, що реалізовуються товаровиробниками.

Недавно НБУ розробив і направив для обговорення учасниками ринку проект положення «Про надання НБУ кредитів банкам в цілях стабілізації їх роботи і стимулювання кредитування економіки України на період її виходу на докризові параметри». Нагадаємо: зараз відповідно до ухвали НБУ №378 від 26.09.09р. «Про регулювання Нацбанком ліквідності банків України» регулятор повинен видавати кредити рефінансування виключно для підтримки ліквідності або фінансового оздоровлення своїх підопічних. Ідею видачі стимулюючих кредитів багато банкірів сприйняли позитивно. Добре, що НБУ вже думає над тим, як відновити кредитування економіки, є багато хороших позичальників, які готові обслуговувати кредити, але банки не завжди можуть надати необхідний об'єм ресурсів за прийнятною вартістю. Банкіри визнають, що ініціатива НБУ щодо стимулювання кредитування економіки запізнилася. На їх думку, вітчизняну економіку вже давно слід було наситити кредитними ресурсами, як це зробили більшість країн Європи і США. В той же час вітчизняні банки не можуть кредитувати через відсутність відповідної ресурсної бази. Зараз корпоративні клієнти розміщують гривневі депозити на термін не більше 3 місяців, населення - до 9 місяців. При цьому гроші дуже дорогі - приблизно 20% річних, як кредитувати за рахунок таких ресурсів? Єдина надія - на НБУ. В умовах відсутності на ринку дешевих і «довгих» ресурсів в національній валюті дуже важливо, щоб НБУ щонайшвидше влив в систему ліквідність, яку можна направляти на кредитування економіки.

Разом з тим учасники ринку жорстко розкритикували запропоновані НБУ механізм і умови надання стимулюючих кредитів. Річ у тому, що не всі банки дістануть рівний доступ до нового вигляду рефінансування. Більш того, терміни кредитування і вартість ресурсів для всіх банків будуть різні. НБУ пропонує розділити банки на чотири класи. Пріоритетне право скористатися стимулюючими кредитами отримають держбанки (зокрема недавно націоналізовані). Їх планується відносити до класу «А» (найнадійніші банки). Крім того, в дану категорію можуть бути включені і інші банки, що мають в своєму розпорядженні регулятивний капітал в розмірі не менше 600 млн. грн. За станом на 1 грудня 2011р. даній вимозі відповідало 41 фінансова установа. перевищувати 10% кредитного портфеля. З 41 банку 18 не виконують цю вимогу. До класу «Б» пропонується відносити банки також з регулятивним капіталом не менше 600 млн. грн. При цьому допускається об'єм прострочення до 15% кредитного портфеля. Такі банки повинні дотримуватися економічних нормативів, зокрема виконувати норматив обов'язкового резервування, проте впродовж останнього звітного місяця допускаються випадки порушення нормативів миттєвої (Н4) і поточної ліквідності (Н5). До класу «В» може бути віднесений банк з об'ємом простроченої заборгованості по кредитних операціях не більше 20%.

Подібні статті по економіці

Теорія граничної корисності
Теорія граничної корисності, напрямок політекономії, що виникнуло в останній третині 19 в. Розробляли представники австрійської школи: У. Джевонс, Л. Вальрас, К. Менгер, Э. Бем-Баверк і ін. Відповідно до теорії граничної корисності, ці ...

Розрахунок техніко-економічних показників стержневого відділення ливарного цеху сталевого лиття масою від 700 до 14000 кг
Значення ливарного виробництва в промисловості надзвичайно велике: майже всі машини та прилади мають литі деталі. Немає такої галузі машинобудування, приладобудування, будівництва, де не застосовували б виливки. Лиття є одним з най ...