3. Виокремлення домінантних сфер розвитку споживчого ринку, що дозволяє ідентифікувати пріоритети, які одноосібно або в комплексі забезпечують його розвиток. Такими сферами визнаються : управління формуванням попиту на спожиткові товари та послуги; управління пропозицією спожиткових товарів та послуг, управління конкуренцією на споживчому ринку, управління розвитком інфраструктури споживчого ринку. Загальні цілі та завдання розвитку споживчого ринку повинні бути деталізовані в розрізі кожної сфери розвитку.
4. Врахування існуючого стану розвитку споживчого ринку, який, на наш погляд, є узагальнюючою оцінкою реалізованих можливостей та наявних ресурсів суб’єктів ринку, його конкурентної позиції, рівня потенціалу розвитку. Розробка перспективної моделі розвитку повинна базуватися на існуючих реаліях стану внутрішнього середовища та результатах, що вже досягнуті ним, в тому числі враховувати успішність моделі розвитку, яка реалізовувалася попередньо.
5. Врахування стану зовнішнього середовища споживчого ринку, перш за все, рівня розвитку споживчого попиту, ступеню диференціації грошових доходів між окремими соціальними групами (верствами населення), раціональності традиціоналістської моделі споживання, споживацьких пріоритетів. В процесі формування стратегії розвитку споживчого ринку на майбутній період повинні враховуватися в комплексі нові можливості, що надаються зовнішнім середовищем, та небезпеки, які обумовлюються його існуючим станом. споживчий ринок зовнішній середовище
6. Забезпечення гнучкості розвитку. Цей принцип обумовлює необхідність врахування великої динамічності та невизначеності потреб населення у спожиткових товарах та послугах, можливостей національної та світової економіки щодо їх задоволення, високої мінливості зовнішнього середовища споживчого ринку . Все це обумовлює потребу в гнучкості, тобто здатності до швидкої адаптації розробленої моделі розвитку до змін у зовнішньому чи внутрішньому оточенні.
7. Забезпечення іноваційності розвитку споживчого ринку, який передбачає активний пошук нових ідей, реалізація яких сприяла б належному розвитку попиту, пропозиції, покращенню кон’юнктури споживчого ринку, реінжиніринг торговельної інфраструктури, запровадження інноваційних форм та методів вивчення та задоволення попиту населення тощо. Хоча споживчий ринок вважається одним з найбільш класичних, сьогодні і тут потрібні суттєві інновації, спрямовані на надання більшої зручності та комфортності покупцям спожиткових товарів та послуг, скорочення втрат часу та зусиль на задоволення своїх споживчих потреб. Саме такий підхід в процесі управління розвитком забезпечує не еволюційний (поступовий), а революційний розвиток, набуття принципово нової якості як розвитку споживчого ринку в цілому, так і його окремим елементам (складовим).
8. Системність (комплексність) управління розвитком споживчого ринку - врахування усієї системи факторів, які обумовлюють стан та тенденції розвитку ринку. Принцип системності обумовлений функціонуванням споживчого ринку як великої складної системи, що включає різні рівні і елементи. Управління розвитком споживчого ринку, охоплюючи різні об’єкти, повинно виходити із системних засад у вирішенні його проблем.
9. Об’єктивність управління, що досягається побудовою постійних каналів отримання стратегічної та оперативної ринкової інформації, впровадженням моніторингу (тобто постійного та систематичного відстеження) стану, кон’юнктури споживчого ринку, рівня та типу його розвитку, виявлення та відстеження зміни основних чинників розвитку;
10. Наукова обґрунтованість програмних засад та інструментарію управління розвитком споживчого ринку. Управління розвитком споживчого ринку неможливо без врахування вимог об’єктивних економічних законів, реалій економічного, політичного і соціального життя суспільства, національних особливостей, а також закономірностей і тенденцій розвитку ринкових відносин. Обґрунтованість є найважливішою відмітною рисою будь-якого управління, тому формування моделі розвитку споживчого ринку передбачає багатоваріантне прогнозування попиту та пропозиції на спожиткові товари та послуги з наступним оцінюванням та порівнянням розроблених варіантів, імітаційне моделювання результативності та ефективності застосування окремих інструментів та форм державного регулювання розвитку.
Зародження класичної буржуазної політекономії у Франції. Економічні погляди П. Буагільбера.Подальша вульгаризація буржуазної політекономії
Наука, яка закладає основи фаху будь-якого
комерсанта-бізнесмена, приватного підприємця, бухгалтера-економіста і фінансиста,
банківського працівника та ревізора-податківця, аудитора, спеціаліста страхової
справи, менеджера та митника ...
Поняття та види економічних систем
У сучасному глобалізованому світі функціонують і розвиваються різні
моделі економічних систем. Економісти дотримуються різноманітних поглядів щодо
критеріїв їх класифікації, а отже, щодо їх типів та моделей. Актуальність теми
досліджен ...