Сутність, цілі та завдання дослідження та регулювання розвитку споживчого ринку

В багатьох дослідженнях економічний розвиток підприємства тісно пов’язується з його економічним зростанням, під яким розуміється зростаюча здатність підприємства до реалізації своїх виробничих можливостей, зростання обсягу діяльності [; , ; ]. Полемізуючи з цим твердженням, слід зазначити, що економічне зростання може відбуватися і за умов відсутності економічного розвитку, в той час як економічний розвиток без економічного зростання є неможливим. Отже, економічне зростання є більш вузьким за змістом поняттям, порівняно з економічним розвитком, хоча й є однією з його передумов. Як наслідок, набула поширення дефініція "стале економічне зростання", під яким розуміється "збалансоване зростання довгострокового характеру, тобто динамічний процес спрямований на досягнення максимуму цільової функції підприємства за умов контрольованої фінансової рівноваги" [].

Усвідомлення взаємопов’язаності розвитку підприємства та стану зовнішнього середовища обумовило виникнення та поширення дефініції "гнучкий розвиток" [ , ], складовими (формами) процесу якого в трансформаційній економіці визнаються гнучкість, тобто процес цілеспрямованої зміни параметрів і елементів підприємства як економіко-виробничої системи у відповідності до змін попиту, та адаптивність - процес пристосування структури і виробничих функцій до умов зовнішнього середовища (ринкового попиту). Запропонована модель оцінки гнучкості розвитку підприємства [ 23, с.22].

В публікаціях останніх років особлива увага приділяється постановці питання про узгодженість (гармонійність) розвитку окремих підсистем підприємства, особливо часто в контексті гармонізації виробничої та збутової діяльності підприємства та її впливу на ефективність господарювання []. В загальному контексті, під гармонізацією економічних процесів, відносин, товарів, податків тощо розуміють взаємну узгодженість, зведення в систему, уніфікацію, координацію, упорядкування та забезпечення взаємної відповідності різних заходів, дій економічного характеру. Гармонізація виробничої та збутової діяльності визнається однією з основних складових ефективної системи господарювання та розуміється як взаємне узгодження підсистем „виробництво продукції" та „збут продукції", метою якого є отримання максимального прибутку та забезпечення стійкого функціонування підприємства в довгостроковій перспективі.

Проблематика розвитку в спеціальній літературі ніколи не розглядалася по відношенню до певного ринку як системи економічних відносин, хоча, на нашу думку, багато напрацьованих ідей можуть бути плідно застосовані і до цього об’єкта.

Базуючись на існуючих розробках з питань теорії розвитку макро- та мікроекономічних систем, розвиток споживчого ринку пропонується визначити як процес перманентної та незворотної зміни (удосконалення) його підсистем та складових, що має суттєвий характер, певну форму і позитивні наслідки для виконання, покладених на нього функцій. Розвиток споживчого ринку є основним індикатором розвитку економіки країни в цілому, мірилом результативності здійснюваних державою економічних трансформацій, адекватності її соціально-економічної політики.

Оцінка розвитку споживчого ринку може здійснюватися з використанням статичного та динамічного підходу.

Статичний підхід дозволяє оцінити рівень розвитку споживчого ринку на будь-яку дату оцінки, що є узагальнюючою оцінкою досягнутої гармонійності, гнучкості та адаптивності, ефективності виконання функцій та організації основних процесів. Для оцінки рівня розвитку ринку можуть використовуватися такі ознаки як розвинутий, нерозвинутий (високий, середній, низький ) та проміжні до них.

Подібні статті по економіці

Нагромадження капіталу
Актуальність теми: аксіомою політичної економії є твердження про те, що об'єктивні передумови капіталістичного або ринкового, господарювання закладаються в процесі первісного нагромадження капіталу, тобто в період, коли кардинально змі ...

Розрахунок техніко-економічних показників стержневого відділення ливарного цеху сталевого лиття масою від 700 до 14000 кг
Значення ливарного виробництва в промисловості надзвичайно велике: майже всі машини та прилади мають литі деталі. Немає такої галузі машинобудування, приладобудування, будівництва, де не застосовували б виливки. Лиття є одним з най ...