Конкуренція, олігополія та монополія в Україні

Використання двох SIM-карт частково стало причиною падіння рівня середнього прибутку на користувача (СПК), тому що відбувається обмін клієнтами між операторами.

СПК українських мобільних операторів залишається одним з найнижчих у Східній Європі - у даний момент ця цифра складає приблизно $8 на місяць. Частка найприбутковіших контрактних клієнтів також досить невелика за регіональними мірками.

На рис. 5.1. наведений розподіл абонентів між основними операторами мобільного зв’язку в Україні. Спільний аналіз даних табл.2 та графіків рис.1 показує, що за часткою прибутку оператор «Київстар» може бути визнаний монополістом, але за часткою абонентів - ні. Окрім цього, оператор «Київстар» має сильний конкурентний тиск з боку рівносильного оператора - UMC, тобто Антимонопольний комітет за своєю методологією не визнає серед операторів ринку мобільного зв’язку в Україні явного монополіста.

Рис. 5.1.

- Київстар (44,31%);

- UMC (41,01%);

- «Life» (12,1%);

- «Beeline» (2,02%);

- «Golden Telecom» (0,22%);

- Інші оператори (0,35%).

Так як перші 2 компанії посідають панівне місце на ринку, вони конкурують між собою в основному шляхом надання різноманітних вигідних послуг. Так Компанія «Київстар» уперше в Україні скасувала плату за з’єднання, а «Life» встановила ціну на дзвінки в мережі 0,00 грн Таке суперництво напевно триватиме й надалі.

Наразі, як показано в таблиці 5.1., майже на третині ринків панує монопольна конкуренція. Це ринки різноманітної продукції: одягу, взуття, харчових продуктів і навіть дитячих іграшок. Виробники грають на диференціації товарів, рекламі, торгових брендах тощо.

На мою думку, найбільший вплив на споживача має наявність бренду. Навіть найбільш розрекламованим якісним товаром у чудовій упаковці часто нехтують заради товару, що має торгову марку. Цим часто користуються нові компанії, що входять у галузь або не дуже відомі старі, які починають випускати нову продукцію. Свій товар вони роблять максимально схожим на товар відомих брендів і таким чином значно збільшують на нього попит. Приклади таких прийомів можна побачити на рисунках 5.2., 5.3. та 5.4 Законодавство забороняє використання товарного знаку без дозволу його власника, але в цьому випадку це неможливо довести в суді. Отже це один з найбільш розповсюджених прийомів нечесної конкуренції, яка досить поширена в Україні.

Висновки

Отже, зробивши цю роботу, я дізналася більше про структури, що існують на ринку. Їх є дуже багато, але вони об’єднуються в такі основні групи: чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія та монополія.

Ці чотири моделі ринку мають значні відмінності, хоча на перший погляд деякі з них мало відрізняються одна від одної, наприклад, чиста і монополістична конкуренція.

Проаналізувавши позитивні та негативні сторони всіх моделей, можна сказати, що країна з ринковою економікою процвітатиме, якщо значну частку на ринку складатимуть конкурентні галузі, тобто з досконалою та монополістичною конкуренцією. В такому випадку якість товарів постійно підвищуватиметься, держава йтиме в ногу з науково-технічним прогресом, а ціни на продукцію будуть відносно сталими. Але існують галузі, для яких оптимальною була б монополія, щоб виробники не несли завеликих витрат, а отже не встановлювали надвисоких цін. До цих галузей належить, наприклад, комунальне господарство.

Подібні статті по економіці

Особливості діяльності транснаціональних корпорацій в Україні
Найважливішим елементом розвитку світової економіки та міжнародних економічних відносин є транснаціональні корпорації (ТНК). В останні десятиріччя їм приділяється багато уваги. Сьогодні немає жодного значного процесу в світовій економіц ...

Організаційно-економічний механізм заснування власної справи в сфері виготовлення виробів з дорогоцінних металів та каміння
Виробництво ювелірних виробів є важливою складовою переробної промисловості України, проте його розвитку приділяється недостатньо уваги як з боку державних органів, так і з боку вчених та дослідників. Це зумовлено відносною інформаційн ...