) Величезним підвищенням соціального скорочення економічного значення інформаційної діяльності як засобу задля забезпечення наукової організації, контролю та управління громадською виробництвом; гігантським розвитком засобів масової комунікації.
)Ростом рівня спільної освітньої і спеціальної освіти ; збільшенням вільного часу працівників.
)Зростанням взаємодії наук, комплексного дослідження складних проблем, ролі громадських наук та ідеологічної боротьби.
) Різким прискоренням громадського прогресу, подальшої інтернаціоналізацією всієї людської діяльності у масштабі планети, про виникнення «екологічних проблем» і необхідністю у зв'язку з цим наукового регулювання системи «суспільство - природа».
Поруч із основними рисами НТР можна назвати її головні науково-технічні напрями: комплексна автоматизація виробництва, контролю та управління виробництвом; відкриття музею та використання нових видів енергії; створення і застосування нових конструкційних матеріалів. Проте сутність НТР. не зводиться ні з її характерними рисами, ні, тим паче, до тих або інших суб'єктів навіть найбільш великим науковим відкриттям чи напрямам наукового і технічного прогресу. НТР означає непросто застосування нових видів енергії і матеріалів, ЕОМ і навіть комплексної автоматизації виробництва й управління, а перебудову всього технічного базису, всього технологічного способу виробництва, починаючи з використання матеріалів і енергетичних процесів і закінчуючи системою машин і формами організації та управління, ставленням людини до процесу виробництва.
НТР створює передумови до виникнення єдиної системи найважливіших сфер людської діяльності: теоретичного пізнання закономірностей природи й суспільства (наука), комплексу технічних засобів й науково-технічного досвіду перетворення природи (техніка), процесу створення матеріальних благ (виробництво) та способів раціональної взаємозв'язку практичних дій у процесі виробництва (управління).
Науково-технічний переворот революціонізує сільськогосподарське виробництво. Одночасно сільський спосіб життя дедалі більше поступається місце міському. Зростання науки, техніки і промисловості сприяє інтенсивній урбанізації, а розвиток засобів масової комунікації і сучасного транспорту сприяє інтернаціоналізації культурного життя.
У процесі НТР на нову фазу вступають відносини суспільства і природи. Неконтрольований вплив технічної цивілізації на природу призводить до серйозних шкідливих наслідків. Тому людина з споживача природних багатств, яким вона була досі, повинна перетворитися на справжнього хазяїна природи, піклуватися про збереження і множення її багатств. Перед людством на повен зріст стала так звана «екологічна проблема», чи завдання збереження та наукового регулювання середовища свого перебування.
У разі НТР зростає взаємозв'язок різних процесів і явищ, що посилює значення комплексного підходу до будь-якої великої проблемі. У зв'язку з цим став особливо необхідним тісний контакт громадських, природничих і технічних наук, їх органічна єдність, яка може проводити підвищення ефективності громадського виробництва, поліпшення умов життя і зростання культури.
Успіхи науку й техніки в першій половині 20 ст. могли перетворитися на НТР лише на якомусь рівні соціально-економічного розвитку суспільства. НТР стала можливою завдяки високому рівні розвитку продуктивних зусиль і усуспільнення виробництва.
НТР, як і попередні технологічні перевороти історії суспільства, має відносну самостійність і внутрішню логіку свого розвитку. НТР загострює економічні протиріччя, та соціальні конфлікти капіталістичних системи та, врешті-решт, неспроможна розміститися у її межах.
Капіталістичне застосування досягнень НТР підпорядковане, передусім, інтересам монополій і спрямоване на зміцнення їх економічних і політичних позицій. Розвинені капіталістичні країни характеризуються високоорганізованим виробничим механізмом і наявністю солідної науково-дослідної бази. У 50-ті рр. значно посилилося прагнення монополістичного капіталу шляхом державного втручання знайти організаційні форми, що дозволяють подолати зростання продуктивних сил. Поширення отримують програмування та прогнозування технічного прогресу.
Сучасна наука має можливість ефективно розвиватись лише за умови скоординованої економіки, планового розподілу ресурсів у масштабі держави або всієї галузі, що вимагають управління всією складною системою соціально-економічних процесів у сфері всього суспільства. Проте капіталістичний спосіб виробництва неспроможний створити такі умови, необхідні для реалізації можливостей науки й техніки. Масштаби науково-технічного прогресу найрозвиненіших капіталістичних країнах далеко ще не відповідають наявного науково-технічному потенціалу. Рушійною силою науково-технічного прогресу за умов капіталізму залишається конкуренція і гонитва за прибутком, що суперечить потребам розвитку науку й техніки. Капіталізм потребує науці, але водночас стримує її розвиток. Відносини людей у сфері науки перетворюються на відносини між капіталом. Вчений перебуває у положенні особи, котра продає свою працю капіталісту, який монополізує її результати. Наукові дослідження використовують як найважливіше знаряддя жорсткої конкурентної боротьби між монополіями.
Проблема легалізації доходів на ринку капіталу
Сучасний розвиток української економіки неможливий без її
послідовної інтеграції до міжнародних фінансових відносин. Тому сьогодні
здійснюються активні кроки, спрямовані на приведення різних сфер народного
господарства у відповідність ...
Лісовий комплекс України
Підприємства
лісовиробничого комплексу зайняті заготівлею, механічною та хімічною переробкою
деревини та інших лісових багатств. Основними його галузями є лісове
господарство, власне лісова промисловість або лісозаготівельна, а також
...