Розділи економіки

Сучасний стан розвитку виробництв кольорової металургії України

Виробництво глинозему здійснюється в основному на ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" із середньорічним обсягом виробництва 1000 тис. тонн і частково на ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" в обсязі 200 тис. тонн.

ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" виробляє первинний алюміній та сплави на його основі. До складу підприємства входять: глиноземне виробництво, електролізне виробництво, електротермічне виробництво алюмокремнієвих сплавів, електротермічне виробництво кремнію, виробництво катанки. Передбачається реконструкція електролізного виробництва, створення виробництва алюмінієвої фольги.

Робота підприємств з виробництва вторинного алюмінію залежить від наявних запасів та обсягів імпорту брухту.

Мідна підгалузь. До підприємств цієї галузі належать: ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів", спільні підприємства "Донкавамет" та "Укргермет", дев'ять виробничо-заготівельних регіональних підприємств "Вторкольормет", науково-виробнича фірма "Форум" і фірма "КАТЕХ", дослідний завод Державного трубного інституту (м. Дніпропетровськ).

ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" - єдине в Україні підприємство, яке виробляє прокат міді та її сплавів: листи, стрічку, труби, прутки, дріт. Проектна потужність підприємства становить близько 140 тис. тонн на рік плоского і круглого прокату. Основними видами сировини є катодна мідь, цинк, нікель та брухт кольорових металів, які більш як на 80 відсотків постачалися з Росії та Казахстану.

Виробництво прокату на ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" значно зменшилось і в 2010 році становило лише 4,5 тис. тонн.

Титаномагнієва підгалузь - єдина, яка має потужну сировинну базу титану. До підприємств цієї галузі належить "Запорізький державний титано-магнієвий комбінат", який виробляє титанову губку, титановий шлак та невелику кількість феротитану і титанового литва.

З метою забезпечення підприємств України власною титановою продукцією передбачено модернізацію та реконструкцію виробництва губчастого титану.

Свинцево-цинкова підгалузь. До підприємств цієї галузі належить: ВАТ "Укрцинк", з якого виділено в окреме підприємство ЗАТ "Свинець". Завод спроектовано для роботи на привізних цинкових концентратах.

Виробництво цинку практично припинено із-за відсутності сировини та коштів.

Напівпровідникова підгалузь. Виробництво напівпровідникових матеріалів в Україні становило близько 10 відсотків світових обсягів і здійснювалось на трьох підприємствах: Казенне підприємство "Запорізький титаномагнієвий комбінат", ВАТ "Чисті метали" та хіміко-металургійній фабриці ВАТ "Металургійний комбінат імені Ілліча". Це моно- та полікристалічний кремній, германій, арсеніди та фосфіди галію та індію, пластини та структури на їх основі, а також різноманітні сполуки (оксиди, хлориди, моно- і дихлорсилани тощо). Домінуючим серед цих продуктів є кремній полікристалічний. Випуск його та продукції на його основі становив 75 відсотків загального обсягу напівпровідникової продукції, що вироблялась.

Створені в Україні потужності виробництва полікристалічного кремнію повністю забезпечувалися власною сировиною (трихлорсиланом) і приблизно 40 відсотків обсягу його виробництва відправлялось за межі України. Через великі витрати на виробництво та відсутність потреби в Україні випуск напівпровідникових матеріалів практично припинено.

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Подібні статті по економіці

Макроэкономические модели в системе макроэкономического анализа
Макроекономіка — це одна з наук, що вивчає еконо­міку. Остання е складною системою. Крім макроекономіки, її вивчають багато інших економічних наук: політична еко­номія, мікроекономіка, маркетинг, галузеві та функціональ­ні економіки тощо. ...

Проект покращення роботи підприємства
У проектному аналізі під проектом розуміється одноразовий комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямований на досягнення чітко визначеної мети при встановленому матеріальному (ресурсному) забезпеченні протягом заданого періоду часу. ...

Якісна економічна теорія на сайті www.uaeconomic.com : © 2024 рік.