· Мінімальними показниками розвитку внутрішньої торгівлі в Україні відрізняються Луганська, Івано-Франківська і Тернопільська області. Окрім першої, це переважно аграрні області, в яких спостерігається найвища частка сільського населення, низька промислова освоєність території і найнижчий рівень доходів. Скорочення кількості закладів торгівлі і громадського харчування, а також обсягів роздрібного товарообороту набуло в цих областях максимального рівня.
Для визначення перспективних можливостей розвитку територіальної структури внутрішньої торгівлі України нами було побудовано поле потенціалу роздрібного товарообороту. Встановлено, що в Україні останнім часом відбувається сформування декількох полюсів росту торговельного потенціалу. Так, у впродовж 2005 - 2010 рр. швидкими темпами відбувалося формування Київського, Донецького та Львівського, які охоплювали своїм впливом переважну більшість території держави. А впродовж 2001-2008 рр. почалось формування ще трьох полюсів, а саме: Дніпропетровського, Харківського та Одеського, Закарпатського
Ізолінії підвищеного потенціалу, сформованого у столиці, розповсюджуються на території північних і центральних областей України. Харківський і Донецький вузли поширюють свій вплив на східні регіони, а Львівський і Закарпатській - на західні. Однак останній з них є малопотужним і відіграє переважно місцеве значення. На території південних областей України суттєвий вплив за останні роки здійснює Одеса, потенціал якої значно збільшився й проявляється на тлі загальних низьких показників причорноморських регіонів.
З моделі поля потенціалів видно, що в майбутньому можна очікувати зростання значення Київського, Харківського, Дніпропетровського і Одеського полюсів росту, які охоплюватимуть своїм впливом основну частину території України. Їх розвиток призведе до подальшого зростання територіального потенціалу роздрібного товарообороту Запорізької Полтавської, областей Поділля, Київського Придніпров’я . Також можна очікувати зростання товарообороту в Карпатських областях Украни, що обумовлюється розвитком прикордонної торгівлі, транспортними коридорами, значною рекреаційно- туристичною інфраструктурою.
На завершення, розглянемо основні територіальні диспропорції розвитку внутрішньої торгівлі України за допомогою побудованої поверхні залишків просторової регресії. Вона являє собою різницю між статистичною і трендовою поверхнями явища. На трендовій поверхні відображено загальні тенденції просторового розвитку роздрібного товарообороту України, на залишковій - різницю із статистичною. Остання виступає основою для розробки оптимізаційних моделей розвитку явища.
Так, на територіях, які мають від’ємні відхилення від трендів (ізолінії позначені пунктиром) спостерігається недостатній рівень розвитку підприємств внутрішньої торгівлі. Обсяги їх роздрібного товарообороту не забезпечують всіх потреб місцевого населення. Території, що знаходяться біля нульової ізолінії (виділена жирним пунктиром) визначаються оптимальними показниками розвитку торгівлі. І, нарешті, високі додатні показники залишків просторової регресії в м. Києві та Київській області, на Львівщині, Донеччині, Дніпропетровщині свідчать про найвищий рівень роздрібного товарообороту, який задовольняє потреби не лише місцевих мешканців, але притягує до себе маятникових мігрантів з інших регіонів України.
Модель залишків просторової регресії має глибоке пізнавальне значення. На її основі можна розробити прогнози оптимізації територіальної структури внутрішньої торгівлі України, користуючись показниками відхилень статистичної і трендової поверхонь у кожному конкретному випадку.
Наведені диспропорції розвитку внутрішньої торгівлі України зумовлюють необхідність ефективного державного втручання до процесів формування її територіальної структури. Його метою має бути створення раціональної територіальної організації торгівлі (усунення регіональних диспропорцій між містом і селом, між депресивними та господарсько-розвиненими регіонами)
Висновки
З переходом України до ринкової економіки в усіх сферах діяльності, в тому числі й торговельній, відбуваються суттєві перетворення. Роздержавлення і приватизація торговельних підприємств сприяли створенню конкурентного середовища в торгівлі, внаслідок чого на споживчому ринку України з’явилися незалежні суб’єкти господарювання різних форм власності, які самостійно визначають стратегію своєї діяльності, формують товарну, цінову, збутову та комунікаційну політику, ведуть пошук своїх форм і методів роботи на ринку.
Оцінка та механізм забезпечення економічної безпеки підприємства
Сучасне підприємство знаходиться в умовах безперервної зміни
середовища його існування. Ця нестабільність вимагає від господарюючих
суб‘єктів постійної адаптації, зокрема пошуку нових і вдосконалення вже відомих
засобів забезпечення си ...
Статистичні таблиці в аналізі сільськогосподарського виробництва
Вибраною
темою для написання цієї роботи є „Використання статистичних таблиць в аналізі
сільськогосподарського виробництва”, це зумовлено великим значенням цього
статистичного елементу в системі зведення і групування матеріалів статист ...