Теоретичні засади дослідження економічної безпеки підприємства

Для підприємств різних галузей набір показників, що характеризує їхню виробничо-фінансову діяльність, буде різним. Але загальні принципи вибору показників для всіх підприємств однакові. По-перше, показники мають бути не кількісними (обcяговими), а якісними і повинні забезпечувати порівнянність значень у різні періоди часу. По-друге, показники повинні бути узагальнюючими (синтетичними) для своїх груп. По-третє, обрані показники не повинні функціонально залежати один від одного.

- інші операційні витрати; Дана модель дозволяє підвищити рівень ЕБП за рахунок скорочення витрат на собівартість реалізованої продукції, витрат на збут, адміністративних витрат та інших операційних витрат відповідно до заходів стабілізації та підвищення рівня ЕБП. На підставі вибраного напряму економічного оздоровлення можна будувати індивідуальну тактику з виведення конкретного підприємства з низького класу економічної безпеки. У випадку кризи такі заходи є досить дієвими.

4. Комплексне оцінювання рівня ЕБП [65]

Визначення джерел небезпеки (негативних впливів) та інформаційної бази для оцінки рівня ЕБП. Вибір і систематизація показників діяльності підприємства за функціональними складовими безпеки. Розробка бальної системи оцінок, питомої ваги значущості для розрахунку показників кожної функціональної складової ЕБП на основі експертного методу. Визначення середнього бального значення по кожній функціональній складовій ЕБП. Для цього слід скористатись послугами експертів, чисельність яких визначити за формулою: b - допустима ймовірність помилки експертів, тобто. За оцінками експертів розраховується середньозважені значення оцінок експертів () по кожному показнику з використанням формул математичної статистики: де xij - бал, виставлений j-м експертом за і-м показником; Bij - коефіцієнт вагомості, виставлений j-м експертом за і-м показником; n - кількість експертів. Або зіставити фактичні розраховані та порогові значення показників безпеки й розподілити їх за зонами безпеки. Введення коефіцієнта значущості функціональних складових безпеки та визначення комплексного показника ЕБП з використанням формули (2): з досвіду понад 50 підприємств, питома вага значущості функціональних складових економічної безпеки, становить для: промисловості (8, 2,3) - 0,1; (5) - 0,15; (4, 6,7) - 0,05; (1,9) - 0,2; сільського господарства (1,6) - 0,2; (2, 3,4) - 0,1; (5,7) - 0,05; (8,9) - 0,1; торгівлі (1) - 0,2; (3, 5,8) - 0,15; (4,9) - 0,1; (6, 2,7) - 0,05. Графічне відображення отриманих результатів.

Комплексна методика оцінювання ЕБП враховує всі функціональні складові безпеки, тобто містить в собі окрім фінансових показників, показники виробничої і соціальної сфер. Дана методика дозволяє визначити найбільш значущі показники для забезпечення ЕБП за допомогою бальної оцінки.

Визначення рівня ЕБП залежно від проміжку часу, відповідно до якого вона оцінюється. Доцільність такого підходу обумовлена еволюційним характером кризових явищ: навіть рівнозначні за своєю силою загрози (симптоми кризи) по-різному впливають на результати господарської діяльності підприємства й тому можуть призвести до його "загибелі" (банкрутства) в різні періоди часу.