В Україні ще немає значного досвіду боротьби з інфляцією і тому в розробці своєї антиінфляційної політики в нашій державі було використано теоретичні й практичні розробки західної економічної науки в цій сфері. Це дозволило нашій країні, хоч і з багатьма серйозними помилками, приборкати, врешті-решт, інфляцію і подолати найбільш негативні її соціально-економічні наслідки.
Увесь комплекс заходів щодо боротьби з інфляцією і її наслідками, який і складає, власне, антиінфляційну політику держави, у незалежній Україні можна поділити на декілька етапів.
Для того щоб зупинити зростання цін, в Україні, потрібно використовувати певні довгострокові та короткострокові заходи.
До короткострокових можна віднести (зростання цін сповільниться через 3-4 місяці):
. Державне адміністрування цін. Уряд може дозволити місцевим органам влади встановлювати граничну торговельну націнку на деякі товарні позиції у споживчому кошику. Заборона встановлювати торговельні націнки вище, наприклад, ніж 15% закупівельної ціни, може знизити вартість молока, хлібобулочних, макаронних виробів, яєць, м'яса.
2. Ревальвація гривні. Підвищення вартості національної валюти зробить імпортні товари для українців дешевшими, загальні темпи зростання цін сповільняться.
. Обмеження споживання. Держава різними методами обмежує обсяги споживчого кредитування і знижує темпи зростання доходів населення: урізає соціальні виплати, підвищує податки тощо.
. Скасування імпортного мита на продукти харчування (зокрема, молоко і м'ясо).
. Продовольчі інтервенції. Створення повноцінного держрезерву. Зі зростанням цін або появою дефіциту того чи іншого продукту на ринку Держрезерв продає частину запасів, знижуючи у такий спосіб ринкову ціну.
До довгострокових відносимо (зростання цін сповільниться щонайменше через рік):
. Стимулювання сільського господарства, тваринництва.
2. Таргетування інфляції. Національний банк та уряд визначають прийнятний рівень інфляції на рік і за рахунок монетарних та фіскальних механізмів підтримують показник на заявленому рівні. Якщо протягом 2-3 років підтримується заявлений рівень зростання цін, інфляційні очікування населення істотно знижуються.
. Масштабна модернізація промисловості, нарощування темпів зростання виробництва.
. Поява нових інвестиційних інструментів з високою дохідністю.
Таким чином, мета антиінфляційної політики держави полягає в тому, щоб установити контроль над інфляцією і досягти прийнятних її темпів для народного господарства. Важливим завданням у боротьбі з інфляцією є подолання економічного спаду, кризи неплатежів, зниження інвестиційної активності, формування стабільної ринкової інфраструктури, оздоровлення економіки, пов’язане з підтримкою пріоритетних галузей народного господарства, стимулювання експорту продукції, виваженою протекціоністською політикою і валютною політикою, що сприяє вирішенню питань конкурентоспроможності вітчизняних товарів.
Висновки
Таким чином, економічний зміст інфляції полягає у виконанні функції перерозподілу багатства між економічними суб'єктами, позбавлення власників заощаджень та перетворенні їх у реальний капітал. Досягнувши високого рівня розвитку, інфляція призводить до структурних змін в економіці. Негативними наслідками інфляції є:
. зниження реальних доходів населення;
2. знецінення заощаджень населення;
. очікування підвищення цін на продовольчі товари;
4. зниження умов життя в населення, особливо в таких соціальних груп як пенсіонери, студенти, доходи як формуються за рахунок госбюджету та ін.
Головним принципом боротьби з інфляцією є усунення джерел її походження. Оскільки існують об’єктивні причини виникнення інфляції, то повністю її усунути неможливо. Для подолання інфляції використовують комплекс заходів державного регулювання економікою - антиінфляційну політику. Антиінфляційна політика полягає не у ліквідації інфляції, а у зниженні високих та утриманні стабільно низьких темпів передбачуваної інфляції.
Обгрунтування основних показників виробничо-економічної діяльності підприємств
Одним з основних елементів ринкового господарства є підприємство. Під підприємством розуміється економічний суб'єкт, що займається виробничою діяльністю і має господарську самостійність. Підприємство об'єднує ресурси для виробництва економічних благ ...
Національні форми залучення економіки до глобальних економічних процесів
В даній роботі розглянуте поняття глобалізації та глобальних економічних процесів, їх сутність та формування протягом 20 сторіччя. Важливо приділити увагу категоріально-понятійним значенням: що таке глобалізація.
Глобалізація економічних процесів ро ...