К. Менгер першим виклав теорію граничної корисності у певній логічній послідовності, маючи на меті встановити залежність корисності від винятковості предметів споживання. За вихідний пункт дослідження він брав людські потреби, визначаючи їх як різновид незадоволених бажань або неприємних відчуттів, котрі порушують своєрідну фізіологічну рівновагу. На його думку, за існуючої обмеженості ресурсів перед індивідуумом завжди постає проблема, як найліпше розподілити власні кошти для задоволення власних потреб. Ілюструючи відповіді на це питання, Менгер накреслив схему, що відображає криву спадання потреб людини в різних предметах залежно від їхнього значення для добробуту особистості - від найнеобхіднішої до найменш корисної.
Менгер абстрагувався від того факту, що суб'єктивна оцінка того самого товару різними людьми є різною. Цінність, на його думку, - це міркування суб'єктів господарювання про значення для них тих благ, які є в їхньому розпорядженні, і тому поза їхньою свідомістю вона не існує. Він підкреслював, що людина є залежною від товару, необхідного їй для задоволення потреб, тому предмет, здатний задовольнити навіть мінімальну потребу, набирає вартості. Цей предмет необхідний для задоволення саме цієї потреби і жодної іншої. Така вартість, будучи суб'єктивною, залежить не від сукупної, а від граничної або маржинальної корисності, яка вища або нижча за фактичну корисність, що її має людина від предмета.
Першим виклав теорію граничної корисності та зробив спробу показати залежність корисності від рідкості предметів використання. Він вважав, що справжнім вихідним пунктом дослідження є людські потреби. Ці потреби Менгер виділяв як різновид невдоволених бажань або неприємних відчуттів, які витікають з порушення фізіологічної рівноваги. Далі він стверджував, що при недостатку ресурсів перед інвалідом виникає проблема, яка найкраще розподілити свої засоби для задоволення потреб. Для відповіді на це питання він побудував схему, в якій римськими цифрами позначив потреби людини в різноманітних предметах від І до Х в залежності від їх значення для добробуту суб’єкта, від насущної до менш вагомої. Арабські цифри повинні в цій таблиці показувати, як господарюючий об’єкт розцінює першу, другу і т. і. одиниці блага, задовольняючого ту чи іншу потребу.
Таблиця 2.1 Таблиця Менгера
|
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
|
10 | |||||||||
|
9 |
9 | ||||||||
|
8 |
8 |
8 | |||||||
|
7 |
7 |
7 |
7 | ||||||
|
6 |
6 |
6 |
6 |
6 | |||||
|
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 | ||||
|
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 | |||
|
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 | ||
|
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 | |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Розвиток кольорової металургії України
На
сьогодняшній день тема кольорової металургії України є досить актуальною. Саме
тому темою своєї курсової роботи я обрав дослідження рівня розвитку і
розміщення кольорової металургії України.
Об’єктом
моєї праці є кольорова метал ...
Обґрунтування доцільності створення салону краси Beauty-N
Становлення
і розвиток ринкової системи господарювання в Україні потребують принципово
нових підходів до організації управління підприємницькою діяльністю на всіх
рівнях.
Практична
реалізація будь-якого комерційного проекту значно ...