Сучасний стан та недоліки структури економіки України

За 2001 - 2009 рр. відбулись певні структурні зміни в національній економіки країни. Так, реальний сектор економіки загалом скоротився майже у 1,5 раза, переважно за рахунок сільського господарства, питома вага якого зменшилась більш ніж удвічі (з 16,05% до 7,76 %), та промисловості - на 5% в.п. (з 30,19% до 25,30 %). Серед галузей, які належать до сфери послуг, знизилась частка будівництва (з 3,98% до 2,54 %), транспорту та зв’язку (з 13,41% до 11,45 %), тоді як зросли частки: торгівлі (з 12,23% до 15,34 %), операцій з нерухомістю (з 7,44% до 11,28 %) та надання комунальних та індивідуальних послуг (з 1,86 % до 2,04 %).

Такий вид економічної діяльності як фінансова діяльність, що є основою фінансової сфери, збільшив питому вагу більш ніж у 2,5 раза (з 3,08% до 7,87 %). Таке зростання може свідчити про поступове становлення фінансового ринку та активний розвиток фінансових послуг у країні.

На підставі таблиці 2.2 можна сформувати структуру національної економіки за основними сферами (рис. 2.2):

Рисунок 2.2 - Структура національної економіки України за основними сферами у 2002, 2007 та 2009 р., у %

підприємство реструктуризація собівартість витрата

Порівнюючи структуру економіки України за 2002, 2007 та 2009 р. з моделлю національної економіки, можна зробити висновок, що в Україні загальна питома вага переробної галузі промисловості загалом відповідає показнику ядра збалансованої структури (20 %). Однак необхідно враховувати, що внутрішньогалузева структура переробної промисловості України має “перекіс” у бік важкої промисловості - чорної металургії та паливно-енергетичного комплексу. Протягом 1990-2009 рр. питома вага машинобудування, що є основою високо- та середньотехнологічних галузей, у структурі промислового виробництва знизилась майже у три рази: з 31% до 10,6 %, тоді як металургії, що є сировинною та середньонизькотехнологічною галуззю, збільшилась у 1,5 рази: з 11% до 17,5 %.

Провідні країни світу пов’язують майбутнє економічне зростання з нанотехнологіями, біотехнологіями, інформаційними технологіями, когнітивною наукою, економічне зростання України все ще залежить від кам’яновугільних та залізорудних пластів Донбасу та Криворіжжя. Такі базиси стимулюють сировинну спрямованість розвитку національної економіки України та підвищують залежність від динаміки цін на світових сировинних ринках (металургійної та хімічної продукції, зерна, соняшнику тощо).

Економіка України не має запасу у технологічній структурі сталого розвитку. Структура національної економіки України не відповідає критерію стійкості технологічної структури національної економіки саме в «технологічній» частині. Частка високотехнологічних виробництв становить близько 5 % (в 4 рази менше), сумарна частка високотехнологічних та середньовисокотехнологічних виробництв - близько 25 % (в 2 рази менше).

Серед галузей національної економіки, які належать до високотехнологічних виробництв, в Україні розвиваються такі:

високотехнологічні: мікробіологічна промисловість та виробництво медичної техніки, питома вага яких не перевищує 1% у структурі національної економіки;

середньовисокотехнологічні: електротехнічна промисловість, верстатобудівна та інструментальна промисловість, приладобудування, виробництво побутових приладів і машин, авіаційна та космічна промисловість, хіміко-фармацевтична та поліграфічна промисловість, питома вага яких в структурі національної економіки- 5 %.

Ступінь зносу основних засобів виробництва загалом в Україні у 2009 р. перевищував 60 %. Найвищий рівень зносу: в промисловості - 61,8 % (переробна промисловість - 64,9 %) та на транспорті - 83,9 %, що є основним чинником депресивного стану економіки. Причому спостерігається тенденція до щорічного зростання рівня зносу основних фондів: за 2000-2009 рр. - у 1,4 рази.

Можна також, виділити те, що економічне зростання країни у 2000-2004 рр. Було забезпечено видами економічної діяльності, в яких спостерігався швидкий обіг капіталу (металургія, хімічна промисловість, добувна промисловість, харчова промисловість) та значну роль відігравав капітал, зокрема іноземних інвесторів, які технологічно переозброювали ці види виробництва. Однак економічне зростання, яке ґрунтується на цих видах економічної діяльності, не має довгострокового характеру.

Проаналізувавши структуру національної економіки України за галузями та технологічним рівнем відповідно до вимог постіндустріального суспільства, можна зазначити:

Подібні статті по економіці

Поняття, види та показники рівня концентрації та спеціалізації виробництва
Рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин на підприємствах під впливом науково-технічного прогресу зумовлює процеси подальшого економічного розвитку держави та суспільного поділу праці. Вони проявляються в еволюційному роз ...

Нормування праці на підприємсті
Праця являє собою доцільну діяльність людей, ціллю якої є створення матеріальних і духовних благ. Затрати праці на створення цих цінностей повинні мати кількісну оцінку, тому, що в масштабі суспільства дістають визнання тільки ті з них, що відповідаю ...