Розділи економіки

Сучасний стан та недоліки структури економіки України

Упродовж останніх двох десятиліть для України залишається актуальним питання структурної трансформації національної економіки країни відповідно до сучасних вимог постіндустріального суспільства та економічного розвитку інноваційного типу. Забезпечення структурних зрушень в національній економіці передбачалось у всіх державних программах стратегічного розвитку України за роки незалежності. Водночас національна економіка України залишається неадаптованою до вимог постіндустріального суспільства, що передбачає необхідність структурних зрушень задля подальшого економічного розвитку та зростання. [6]

Вітчизняна економіка характеризується неефективною структурою з високою ресурсо- й енергоємністю виробництва, надмірним екстенсивним розвитком сировинних галузей, низьким рівнем інноваційності, відставанням розвитку інфраструктури, відірваністю фінансового сектору від реальної економіки, неефективним функціонуванням секторів, що забезпечують соціальний розвиток.

На тлі прогресу світової економіки технологічна структура української економіки регресує, погіршується стан науково-технічного потенціалу, скорочується частка високотехнологічних виробництв, триває масштабне вивезення капіталу з країни.

Модель збалансованої галузевої структури національної економіки, характерна для більшості провідних країн світу на початку нинішньої світової кризи, наведена на рис.2.1:

Рис. 2.1 - Модель національної економіки за галузевою структурою

Результати досліджень у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у докризовий період такі: незважаючи на високу питому вагу сфери фінансів та сфери послуг у ВВП сучасних розвинених економіках (близько 50 %), переробні галузі промисловості збережуть переважну роль локомотиву економічного розвитку в найближчі двадцять років. Рішення, які прийняли та виконували впродовж 2008-2010 рр. держави - світові лідери (США, країни ЄС, Японія) задля подолання негативних наслідків світової кризи у національних економіках, підтверджують цей висновок [7].

За визначенням Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) структурно стійкою є така національна економіка країни, в якій галузева структура відповідає технологічній структурі. Сучасна «типова» стійка національна технологічна структура оцінюється, відповідно до прийнятої Європейським Союзом в 2007 р. класифікації виробничих структур, за технологічною структурою переробної промисловості. Її вигляд такий:

близько 50 % - сумарна частка високотехнологічних (20 %) та середньотехнологічних (30 %) виробництв;

приблизно 50 % - сумарна частка низькотехнологічних (30 %) та середньонизькотехнологічних (20 %) виробництв.

Співвідношення цих показників з показниками ядра галузевої структури - це правило сталого розвитку економіки: питома вага галузей переробної промисловості повинна становити 1/5 від національної економіки, тоді як в цих галузях 1/5 - частка високотехнологічних виробництв та половина - високотехнологічних та середньовисокотехнологічних виробництв. Узагальнюючи вищенаведені критерії, можна сформувати систему вимог постіндустріального суспільства (табл. 2.1):

Таблиця 2.1 - Вимоги постіндустріального суспільства до національних економік

№ з/п	Вимога	Рекомендовані нормативні значення
1	Галузева структура національної економіки	20 % - високотехнологічні виробництва; 30 % - середньотехнологічні виробництва; 20 % - середньонизькотехнологічні виробництва; 30 % - низькотехнологічні виробництва;
2	Технологічна структура національної економіки	50 % - сумарна частка високотехнологічних та середньовисокотехногічних виробництв, з яких: - 20 % - високотехнологічні; - 30 % - середньовисокотехноогічні.
3	Технологічна структура галузей переробної промисловості (у межах 20 % від структури національної економіки)	50 % - сумарна частка середньонизькотехнологічних та низькотехнологічних виробництв

Національну економіку України можна охарактеризувати такими рисами: технічна та технологічна відсталість, значний фізичний та моральний знос основних фондів, низький рівень використання виробничих потужностей, висока матеріало-, енерго, та ресурсоємність, відсутність або низький рівень інноваційної діяльності.

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Подібні статті по економіці

Оцінка та механізм забезпечення економічної безпеки підприємства
Сучасне підприємство знаходиться в умовах безперервної зміни середовища його існування. Ця нестабільність вимагає від господарюючих суб‘єктів постійної адаптації, зокрема пошуку нових і вдосконалення вже відомих засобів забезпечення си ...

Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України
Подальший розвиток і вдосконалення льотної промисловості України тісно пов'язаний з розвитком систем електропостачання, за допомогою яких забезпечуються нормальна життєдіяльність людей, які користуються послугами льотного транспорту і ...