Провідну роль у світовій торгівлі займала Великобританія. Частка торгівлі та транспорту в національному доході постійно зростала: з 17,4 % в 1801 р. (в 1871 р. — 22 %) до 27,5 % в 1907 р. Це можна пояснити наявністю значної кількості товарів внаслідок промислового, перевороту, що почався швидше, ніж в інших країнах; існуванням колоніальної імперії; індустріалізацією в Європі та США; низькою вартістю товарів; великим торговим флотом, тоннаж якого становив 21 млн т з 49 млн т загального тоннажу світового флоту.
У 40-х роках XIX ст. Великобританія проводила політику вільної торгівлі та поміркованого протекціонізму, прагнучи встановити економічне панування над усім світом. Цього вона досягла лише у відносинах з колоніями. Так, індійські товари, що були більш конкурентоспроможні порівняно з англійськими, були обкладені 10 — ЗО %-м митом від вартості, а англійські товари, що експортувалися в Індію. — в розмірі 2 — 5 % від вартості. Це призвело до збагачення англійських фабрикантів і розорення індійських ткачів. Там. де не можна було економічно підкорити країну. Великобританія вдавалася до воєнної сили (війни з Китаєм, поява англійської ескадри в Японії в 1853. 1854рр.).
Негативно вплинув на Великобританію режим торгової політики світового ринку. З європейських країн лише Прусія. а потім об'єднана Німеччина у перші роки свого існування проводили політику вільної торгівлі, оскільки були зацікавлені в експорті сільськогосподарської продукції з Великобританії. Французький уряд підвищував протекціоністські мита. США неодноразово приймали акти протекціоністського характеру, які збільшували кількість товарів, обкладених митом, і його розміри. Всі країни, крім Великобританії, проводили політику аграрного протекціонізму.
Зовнішньоторговій"! баланс Великобританії був пасивний, тобто імпорт переважав над експортом. Однак платіжний баланс за усіма формами зовнішньоекономічних відносин був активним. В економіці країни швидко розвивалася сфера послуг, значення якої в експорті зростало (посередницькі, торгові, банківські операції за кордоном. фрахт, транспортні послуги). Так, у 70-х роках XIX ст. від'ємне торгове сальдо становило 181,9 млн ф. ст. і перекривалося прибутками від міжнародного обміну послугами — 160 млн ф. ст., від іноземних інвестицій — 95,9 млн ф. ст. У 1913 р. це співвідношення становило відповідно 159, 125 і 187 млн ф. ст. Із зростанням світового товарообороту частка Великобританії скорочувалася: в 1870 р. — 25 %, в 1900 р. — 19,5, в 1913р.- 15,5 %.
Німеччина досягла неабияких успіхів у зовнішній торгівлі. У 1850 р. її зовнішньоторговий оборот оцінювався в 10,6 млрд марок, у 1913 р. — 20,7 млрд марок. На початку XX ст. Німеччина була морською державою. Тоннаж торгового флоту протягом 1871 — 1913 рр. зріс з 982 тис. т до 3 млн т. З кінця 70-х років XIX ст. країна остаточно стала на шлях протекціонізму. Застосовуючи підвищені мита на імпорт промислових і сільськогосподарських товарів, вона збільшувала експорт у промислово відсталі країни.
У США динаміка зовнішньої торгівлі за 1870 — 1913 рр. зросла в 5,3 раза. Визначальним було швидке зростання експорту порівняно з імпортом (за 1870 — 1913 рр. відповідно 6,5 і 4,1 раза), а також із обсягом промислового виробництва, тобто промисловість США почала працювати на експорт.
Франція за обсягом зовнішньоторгового обороту протягом XIX ст. займала друге місце після Великобританії. Внаслідок зростання зовнішньої торгівлі США і Німеччини вона в 1913 р. перемістилася на четверте місце. Переважав імпорт товарів. Відставання експорту в 1,6 раза пояснювалося повільним розвитком господарства.
Для Японії було характерним велике зростання обсягу зовнішньої торгівлі: за 1870 — 1913 рр. в цілому — в 28 разів, експорт — у 46,3, імпорт — в 21.6 раза. Вирішальне значення для торгової експансії мали прискорена індустріалізація, монополізація, ввезення сировини. необхідної для промисловості.
Модель монополістичної конкуренції
...
Переоснащення процесу пакування продукції з використанням інноваційних технологій
Актуальність
обраної теми в умовах динамічного розвитку науки і техніки полягає в тому, що
все більше підприємств постають перед проблемою морального старіння власних
основних фондів та необхідністю їх заміни новітнім обладнанням. Тако ...