Звідси витікає, що криза підприємства є переломним моментом в послідовності процесів, подій і дій. Проте як видно, серед економістів немає єдності щодо природи кризи і об'єктів її управління.
Таким чином можна виділити позитивне і негативне ставлення до кризи. При негативному ставленні - увага акцентується на її руйнівному впливі на діяльність підприємства; на загрозі банкрутства, яку спричиняє криза. Позитивне ставлення ґрунтується на розумінні кризи як об’єктивного процесу, пов’язаного з розвитком системи [5].
Слід поділити ставлення до кризи, як до об’єктивного процесу, що призводить до оптимізації системи або до її знищення у разі неспроможності адаптуватися до нових умов та розвиватися, адже це ставлення ґрунтується на діалектичній єдності основних тенденцій в існуванні системи - сталого функціонування та розвитку, що поступово змінюють одна одну.
Основні ознаки кризи:
криза є переломним моментом в зміні подій і дій, що розвивається;
криза створює ситуацію, при якій величезне значення грає своєчасність і невідкладність вживання відповідних заходів;
загрозі схильна мета і цінності суб'єкта;
наслідки носять важкий характер для майбутнього задіяних в ньому учасників;
криза вносить невизначеність в оцінку ситуації і вимагає розробки необхідних альтернатив з їх подолання;
знижується контроль над подіями і їх впливом на господарський процес;
до мінімуму скорочується час для ухвалення рішення, що викликає стрес і, часто, розгубленість у керівників підприємства;
міняються внутрішні і зовнішні економічні відносини, підвищується соціальна напруга серед персоналу.
Криза виникає не спонтанно, а має власний механізм свого „розвитку", основні властивості якого полягають у наступному: існує не один, а декілька ланцюгів (шляхів), по яких відбувається проходження імпульсу-каталізатора кризи та поширення кризових явищ у межах підприємства як економічної системи ; існуючі ланцюги (шляхи) розгортання кризи не ізольовані один від одного, між ними існують зв'язки, через які імпульси розповсюджуються та взаємно посилюються; запуск імпульсу-каталізатора кризи обумовлюється не тільки впливом зовнішніх факторів, але насамперед внутрішніми властивостями господарської системи, якістю організації управління нею; поглиблення кризи відбувається кумулятивне, тобто швидкість наростання прояву кризи посилюється в часі.
У якості вихідних чинників можуть виступати численні і різноманітні за характером і силою початкового імпульсу економічні явища, що ініціюються агентами як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Передача імпульсів здійснюється по своєрідних „каналах зв'язку", що існують між агентами внутрішнього і зовнішнього середовища.
Глибина кризового стану і тривалість періоду, протягом якого він настає, залежить від:
- співвідношення кількості і сили вихідних економічних явищ;
- числа і ступеня впливу агентів зовнішнього і внутрішнього середовища;
- інтенсивності процесу виникнення проміжних економічних явищ;
- співвідношення і сили проміжних явищ по кожному чиннику стану підприємства;
- значимості кожного чинника стана підприємства конкретно для даного підприємства і даної галузі національної економіки.
Сутність механізму виникнення кризового стану наводить на думку про те, шо кожне наступне економічне явище в ланцюжку, утвореному певним каналом зв’язку, дає, як правило, сигнал більшої сили і тієї ж спрямованості, що і попереднє. Проте така проста залежність навряд чи відбиває істотно більш складні і суперечливі процеси, що відбуваються в реальному житті. Тому необхідно постійне спостереження за ланцюжком, ініційованим певним вихідним економічним явищем, що дозволить вчасно виявити характер впливу вихідного явища на завершальне.
Підвищення використання виробничих та трудових ресурсів підприємства
Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення
ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції і послуг на основі
впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм
господарювання і управлін ...
Особливості функціонування корпоратизованих підприємств харчової промисловості України (на прикладі ПАТ Рівненська кондитерська фабрика)
Актуальність теми. За останні кілька років фінансовий та
виробничий стан більшості підприємств України значно погіршився. Вагомим
резервом в напрямку його покращення є підвищення ефективності використання
оборотних коштів, які займають ...