Отже, зайнятість населення як соціально-економічна категорія відображає основні властивості і закономірності явищ об'єктивної реальності та являє собою єдність і протилежність економічних і соціальних відносин, основою яких є економічні, що виникають між людьми у процесі суспільного відтворення. Водночас, як не може бути економічних аспектів зайнятості поза соціальними, так само немає тільки соціальних аспектів цього явища поза економічними.
Розглядати зайнятість населення без урахування якогось із цих аспектів означає позбавити її того реального змісту, що притаманний їй.
Як соціально-економічну категорію зайнятість населення можна розглядати з позицій:
виробництва і його умов, тому що для цього необхідне з'єднання працівника із засобами виробництва;
суспільного відтворення - як об'єктивний постійно відтворюваний процес формування, розподілу і використання працівників, визначення умов і форм їх включення у суспільно корисну працю та забезпечення певних масштабів такого включення (останнє визначає рівень забезпеченості працездатного населення робочими місцями в системі суспільного поділу і кооперації праці, від якого залежать соціальна захищеність працівників та реалізація їх конституційного права на працю);
нагромадження - як процес створення нових робочих місць та засобів існування працівників; з позицій споживання - як реалізована трудозабезпеченість, внаслідок якої надані працівником послуги праці оплачуються;
поділу праці - закріплення працівника за певною сферою трудової діяльності.
Як багатоаспектна та складна соціально-економічна категорія зайнятість населення пов'язана із сукупністю економічних та соціальних законів, механізм дії яких спрямований на залучення до процесу суспільного відтворення обмежених ресурсів, задоволення суспільних і особистих потреб.
Зазначені характеристики розкривають найбільш важливі складові змісту зайнятості населення як соціально-економічної категорії. її сутністю є взаємодія суб'єкта зайнятості в особі працездатного населення з її об'єктом у вигляді робочих місць, що відбувається як на мікро-, так і на макрорівні національної економіки. На макрорівні зайнятість населення постає як взаємодія між особистими і речовими факторами виробництва у певних пропорціях та з відповідними якісними характеристиками.
Відносини зайнятості в українській економіці базуються на таких принципах:
заборона обов'язковості праці та примусу до неї, крім випадків, передбачених чинним законодавством;
добровільність праці, вибору або зміни професії та виду діяльності;
створення державою умов для реалізації права на працю відповідно до Конституції України;
гарантування державного права громадян на безплатне сприяння у підборі бажаної роботи і працевлаштування та матеріальну підтримку в разі її втрати;
визнання найманої праці рівноправною сферою суспільно корисної діяльності людини.
Отже, зайнятість населення належить до тієї сфери виробничих відносин, розвиток і функціонування яких пов'язаний із взаємодією роботодавців та працівників щодо використання робочої сили останніх. Ці відносини базуються на принципах, дотримання яких в умовах перехідної економіки України забезпечує утвердження ринкових відносин у соціально-трудовій сфері.
Кількісні та якісні параметри зайнятості населення не вичерпують її змістової характеристики. Такі її ознаки, як види та форми, відіграють важливу роль у забезпеченні економічного зростання.
Вивчення категорії „зайнятість населення” є одним із найголовніших компонентів комплексного дослідження та вивчення сучасного стану ринку праці, прогнозування його майбутнього розвитку за критеріями стабілізації та ефективності відтворення населення і трудового потенціалу. Зайнятість населення базується на особистій праці та передбачає отримання доходу, а також визначає передумови ефективного використання трудового потенціалу держави, регіону та окремого працівника і пов’язана із забезпеченням масштабів, умов та форм включення людей в суспільну працю. Зайнятість вказує на рівень забезпечення працездатного населення робочими місцями в системі відносин суспільної праці. Враховуючи весь спектр відносин, які проявляються і перетинаються у змісті категорії „зайнятість населення”, вона, на нашу думку, синтезує систему економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин з приводу діяльності громадян у процесі створення суспільного продукту в системі суспільної праці, яка базується на особистій праці та приносить доход.
Отже, використання системного і комплексного підходу для аналізу стану і змін у сфері зайнятості та пов’язаних з нею відносин вимагає побудови системи економічних критеріїв та статистичних показників, що всебічно характеризують зайнятість населення.
Проблема дискримінації на ринку праці України та шляхи її подолання
Актуальність
обраної теми доводиться тим, що й зараз ми живемо у середовищі, де
дискримінація є поширеною. Ми не тільки маємо уяву про дискримінацію у трудовій
сфері, але деякі знайомі кожного з нас стикався з цією проблемою, це я можу ...
Національні форми залучення економіки до глобальних економічних процесів
В даній роботі розглянуте поняття глобалізації та глобальних економічних процесів, їх сутність та формування протягом 20 сторіччя. Важливо приділити увагу категоріально-понятійним значенням: що таке глобалізація.
Глобалізація економічних процесів ро ...