Основні проблеми соціального захисту населення в Україні та світі

Правове регулювання найманої праці - один з елементів соціального захисту населення, що втілюється через встановлення у законодавчому порядку мінімального рівня заробітної плати, пенсій, порядку укладення колективних договорів про умови праці, оплату робочої сили, соціальне страхування, відпустки тощо.

Кінцевим джерелом виплат на соціальне страхування є праця найманих робітників і службовців, оскільки праця - єдине джерело вартості; наймана праця створює основну частину необхідного й додаткового продукту; є найважливішим джерелом синергічного ефекту, що виникає при взаємодії робочої сили із засобами виробництва та іншими елементами продуктивних сил; підприємці зараховують виплати у фонд соціального страхування до витрат виробництва і здебільшого перекладають їх на споживачів, а джерелом виплат, не перекладених на споживачів, у підсумку є праця найманих робітників і службовців.

Такий стан справ характерний і для Швеції, де соціальні фонди формуються за рахунок держави і підприємців. Так, соціальне страхування у разі хвороби фінансують підприємці на 85%, народні пенсії - на 76%, виплати в разі нещасних випадків на виробництві - на 100%, щоденні пільги у разі безробіття - на 61%. Решту витрат на названі цілі фінансує держава.

При встановленні мінімального рівня заробітної плати документи МОП рекомендують враховувати потреби працівників та їх сімей, вартість житла, соціальні пільги, рівень інфляції, а також показники, які впливають на рівень зайнятості (наприклад, рівень продуктивності праці, кількість безробітних та ін.).

За базу мінімального рівня заробітної плати беруть набір товарів і послуг, які задовольняють основні фізіологічні та соціальні потреби окремої людини або типових сімей (з однією дитиною, з двома дітьми та ін.). Цей набір в різних країнах неоднаковий. У США, наприклад, до нього входять оплата за наймання житла, майже 20 видів м'ясопродуктів, купівля один раз на п'ять років уживаного автомобіля та ін.

Розмір мінімальної заробітної плати в розвинутих країнах сягає від 30 до 50% розміру середньої заробітної плати. У США він становить 5,15 дол. за годину. Окремий мінімум встановлюється для молоді.

В Україні в 2011 р. мінімальна заробітна плата становить 1004 грн., середній розмір пенсії - 1149,13 грн., розмір яких не забезпечує фізичного виживання і спостерігається динаміка їх деякого зростання.

Найзагальнішими критеріями бідності є безробіття та інфляція, рівень яких характеризує ступінь бідності. Сумарну величину цих показників у США називають «індексом злиденності». Так, якщо індекс безробіття становить 2%, а індекс інфляції - 1000%, то «індекс злиденності» - 1002%.

Основним критерієм бідності є доходи на одну людину, а загальним критерієм бідності - структура споживання у сім'ях, зокрема частка витрат на харчування.

Загальний рівень бідності в країні визначається показником частки бідних у загальній кількості населення віком від 15 років. Бідність вимірюється за допомогою прожиткового мінімуму, утвореного сукупністю життєвого, або фізіологічного, (відображає задоволення лише головних фізіологічних потреб і основних послуг) та соціального мінімумів (передбачає ще й мінімальні духовні та соціальні запити). Найточнішим для визначення абсолютного рівня прожиткового мінімуму є метод споживчого кошика. Більше з цими даними можна ознайомитися з цієї таблички(таб.1)

Подібні статті по економіці

Статистичний аналіз виробництва зерна в господарствах Барвінківського району Харківської області
Сільське господарство є життєво необхідним видом економічної діяльності народного господарства, оскільки зачіпає інтереси буквально кожної людини. Адже нині понад 80 % фонду споживання формується за рахунок продукції сільського господ ...

Розвиток соціальної сфери України
Розвиток соціальної сфери є важливим елементом функцій соціальної політики. Стан соціальної сфери це важливий показник економічного і морального стану держави і народу. Особливої актуальності набуває розвиток соціальної сфери в умовах ...