Переваги та недоліки монополії у порівняннї з ринком досконалої конкуренції

Конкуренція як ринковий фактор

Ринкові механізми (в першу чергу ціновий механізм) функ­ціонують лише в конкурентному середовищі.

Конкуренція - це боротьба між суб'єктами ринкових відносин (в першу чергу - господарськими суб'єктами). По суті - це змагання в його найбільш дійовій формі. Перемога в конкуренції тотожна успіху в господарській діяльності. Поразка ж у конкурентній боротьбі може означати не тільки втрату прибутку (доходу), але й втрату самого капіталу, внаслідок чого підприємство перестає існувати як господарський суб'єкт.

Конкурентне середовище має вирішальне значення для формування стимулів і спонукальних мотивів. Завдяки конкуренції господарські суб'єкти намагаються збільшувати пропозицію товарів, послуг, поліпшувати умови продажу, вишукувати найвигідніші сфери для інвестицій, раціонально використовувати ресурси тощо.

З другого боку, наявність конкурентного середовища дає покупцям (клієнтам) реальну можливість вибору (товарів, послуг, умов збереження заощаджень, умов одержання позик тощо).

Конкуренція - багатогранне явище. В залежності під зв'язку з ринковими механізмами ціноутворення розрізняють внутрігалузеву і міжгалузеву конкуренцію.

Внутрігалузева конкуренція - це конкуренція, внаслідок якої утворюються ціни товарів (або послуг) даної галузі. Результати цієї конкуренції проявляються у відхиленнях індивідуальних витрат від суспільне необхідних. Виграють господарські суб'єкти, індивідуальні витрати яких менші порівняно з ціною, яка встановилась на ринку товарів (послуг) цієї галузі. Навпаки, суб'єкти, індивідуальні витрати яких вищі за галузеві ціни, зазнають поразки, втрачають прибуток або навіть капітал.

Міжгалузева конкуренція - це конкуренція за вигідне застосування капіталу. По суті це теж цінова конкуренція, оскільки ціни в різних галузях можуть давати неоднаковий прибуток (доход). Наслідком міжгалузевої конкуренції є вирівнювання норм прибутку і утворення середньої норми прибутку як найбільш типової для всіх сфер застосування капіталу.

Конкуренція відрізняється характеристиками конкурентного середовища. За цією ознакою слід відрізняти досконалу і недос­коналу конкуренцію.

Досконалою, або «чистою», конкуренцією називається така, яка здійснюється у конкурентному середовищі, що складається з великої кількості учасників, кожний з яких здійснює свою діяльність в однакових об'єктивних умовах (має однаковий доступ до ресурсів, покупців, клієнтів, інформації тощо). В умовах «чистої» конкуренції ніхто з учасників не може вплинути на ринкові ціни. По відношенню до окремих учасників «чиста» конкуренція нікому не дає переваг, водночас ні до кого з них не може бути дискримінації. По суті «чиста» конкуренція - це бажаний ідеальний стандарт конкуренції, ідеальні умови для функціонування ринкових механізмів.

Для реальних умов більш типовою є недосконала конкуренція, її істотна особливість - відсутність рівних умов для учасників конкуренції, наявність у конкурентному середовищі частини підприємств, які мають кращий доступ до ресурсів, реклами, інформації тощо. Таким чином, частина учасників конкуренції отримує додаткові шанси для перемоги в конкуренції. Наприклад, вони здатні здійснювати вирішальний вплив на продажні або закупочні ціни, на умови одержання кредитів тощо. Як правило, таке конкурентне середовище складається внаслідок монополізму в його різних формах.

Різновидом недосконалої конкуренції може бути нечесна конкуренція з кримінальним змістом, її ознаками є застосування по відношенню до конкурентів заборонених законами методів, жорстоких агресивних дій, рекету.

Слід також відзначити, що в реальних умовах ринкової еко­номіки можлива нецінова конкуренція. Як правило, це конкуренція в умовах монополізму. Монополії конкурують не за покупця (клієнта), а за вплив на державний апарат, на законодавчу і виконавчу владу з метою одержання для себе пільг і привілеїв, наприклад, щоб загальмувати доступ на ринок своїм конкурентам, або одержали незаконні субсидії тощо. Нецінова конкурен­ція так само має кримінальну сторону - підкуп представників державної влади.

Подібні статті по економіці

Теорія граничної корисності
Найбільш вагомий внесок у розвиток теорії граничної корисності зробила австрійська школа політекономії, яка сформувалась у 70-ті роки XIX століття. Австрійська школа - це суб'єктивно-психологічний напрямок в політекономії, що розроб ...

Оцінка демографічного потенціалу регіону
Основа кожної держави - це населення, люди, які є її громадянами, носіями державного суверенітету. Нормальний розвиток держави неможливий без достатньої кількості населення, його працересурсного та інтелектуального потенціалу, виробни ...